Тернопільська вул.

Вулицю Стуса з вул.Панаса Мирного з’єднує вулиця Тернопільська, названа так 1946 року. Три частини вулиці в різні часи називалися Торунська (з 1936-го), Цешинська (з 1933-го), Познанська (з 1931-го), остання вулиця з 1963-го мала назву Новотка, з 1993-го – Тернопільська.

Під № 2-а за радянських часів був Інформаційно-обчислювальний центр “Укроргсистемотехніка”, нині тут дільничний пункт міліції.

У будинку № 6 від часів СРСР міститься гуртожиток № 2 технікуму залізничного транспорту.

Під № 8 від радянських часів – студентський гуртожиток № 2 комерційної академії.

У будинку № 9 за радянських часів був магазин “Промтовари” і філія бібліотеки № 23, зараз тут залишилося поштове відділення і магазин “Продукти”.

Під № 9 за часів СРСР був Обчислювальний центр Міністерства будматеріалів УРСР, зараз тут науково-проектний інститут “Львівбудндіпроект”.

У будинку № 32 мешкав викладач Українського Католицького Університету Станіслав Шендрик, який 2003-го вчинив самоспалення на знак протесту проти незаконного продажу ділянки його саду за цією адресою.

Під № 38 за часів СРСР було видавництво “Слава Родины”, зараз тут державне видавництво “Армія України”. Забудова вулиці: одно- і двоповерхова садибна, двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, чотириповерховий 1960-х і дев’ятиповерховий 1990-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 28 вересня 2007 року, № 173 (243)