2008 р. Енциклопедія Львова

Андрій Козицький

Замок – укріплена житлова споруда, пристосована для оборони. У Львові було два 3. Один із них розташовувався на Замковій горі, другий – на східному березі річки Полтви в межах фортифікації львівського середмістя. Перший називали Високим (також Вищим або Великим) замком, другий – Низьким (або Малим) замком.

Високий замок, за поширеною версією, збудував князь Лев Данилович, проте дослідники припускають, що укріплення на Замковій горі існували ще раніше. У княжі часи укріплення 3. на Замкові горі були дерев’яно-земляними (земляний вал із внутрішніми дерев’яними конструкціями та на ньому дерев’яна стіна з вежами). Княжий замок було зруйновано 1259 на вимогу ординського полководця Бурундая. Згідно із твердженнями Б. Зиморовича, 1270 Лев Данилович відбудував 3. на Замковій горі, перенісши туди свою резиденцію разом із скарбницею та арсеналом. Укріплення Високого замку навесні 1340 спалив польський король Казимир III. У другій пол. XIV ст. 3. відбудували з каменю та цегли. У наступні століття 3. неодноразово ремонтували та перебудовували (1535–1538, 1574-1575, 1586-1589, 1653, 1675 та ін.). У 1580-ті за проектом Бернардо Морандо навколо 3. викопали шанці, де мала оборонятися частина замкового гарнізону. Шанці виявилися нетривкими й до 1607 пообвалювалися.

На поч. XVII ст. архітектор Авреліо Пассаротті запропонував спорудити навколо 3. вогневу позицію для 15–20 польових гармат, однак цю ідею не реалізували.

Будівлі 3. були витягнуті зі сходу на захід майже на 200 м, два подвір’я (більше західне та менше східне) розділяв триповерховий палац 15 на 25 м. У палаці була каплиця (згодом дві), парадна світлиця, зброярня та інші приміщення. Туалет влаштовано так, що він нависав на консолях над палацовою стіною. До замку вело два в’їзди: із заходу через браму з триярусною вежею та з півдня через дві брами, розділені пригородком (в’їзним захабом). Мури 3. мали невелику товщину – 1,6 м, що свідчить про зведення їх ще до появи вогнепальної зброї. На обох подвір’ях 3. стояли господарські приміщення, що використовувалися для потреб гарнізону. У 3. була власна криниця. Інвентарі Високого замку складено 1495, 1537, 1558, 1570, 1593, 1645, 1661. Періодично 3. використовували як в’язницю.

Безпосередніми керівниками замкового гарнізону були бурграфи. Першим згаданим на ім’я бурграфом Високого замку був Зброшко (1405). 3. здобули штурмом 14.10.1648 козацькі та повстанські підрозділи під командуванням Максима Кривоноса. Знищені укріплення кілька років стояли пусткою, згодом їх відбудували. Гарнізон замку успішно оборонявся восени 1655 під час облоги Львова козацькими та московськими військами. 1.10.1655 захисники 3. здійснили вилазку, під час якої захопили значні трофеї. Під час турецької облоги 1672 гарнізон Високого замку без наказу командування залишив своє укріплення, а турки 27.09.1672 зайняли покинуту фортифікацію. Однак наступної ночі львів’яни повернули контроль над 3., із якого турки відступили без бою. Востаннє військову роль 3. відіграв у лютому 1695, під час татарського нападу на місто.

Після смерті короля Яна III Собеського гарнізон із 3. забрали, там залишилося лише кілька гайдуків. Фортифікації Високого замку руйнувалися й у вересні 1704 під час нападу на Львів шведів 3. вже не захищали. Під час епідемії 1706 в руїнах Високого замку поселили хворих. Напрнкін. XVIII ст. рештки Високого замку почали розбирати, використовуючи камінь дія зведення нових споруд у місті.

Залишки мурів 3. знищено 1868–1869, під час насипання кургану на честь Люблінської унії. Зберігся лише фрагмент замкової стіни, яка давніше відділяла замкове подвір’я від пригородка.

Під час археологічних досліджень 1955–1956, які провів О. Ратич, виявлено залишки замкового муру під тим місцем, де тепер стоїть скульптура лева Лоренцовичів. 1975 О. Ратич та Р. Багрій виявили круглу в плані кам’яну вежу (діаметр 8,5 м, товщина стін 1,55–1,6 м), яку за археологічним матеріалом датували XII–XIII ст. Інтерпретація знахідок О. Ратича викликає дискусію, не всі археологи погоджуються із висновками дослідника.

Восени 2004 голова міської ради Львова Любомир Буняк виступив із пропозицією відбудуваги повнорозмірну копію 3. на Замковій горі, однак цієї ідеї не підтримала більшість фахівців-істориків та громадськість міста.

Енциклопедія Львова, 2008 р., т. 2.