2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Замок Конецпольських

Мурований замок споруджено в 1635-1640 рр. на місці давніших укріплень коштом і на замовлення власника Підгірців – великого коронного гетьмана С.Конецпольського за проектом французького військового інженера Г.Л. де Боплана. Будівельними роботами керував італійський архітектор Андреа дель Аква. Замок є центром великого архітектурного ансамблю, до складу якого входять парк з парковими спорудами XVII-XVIII ст., костел св.Йосипа 1766 р., гетьманський заїзд початку XVIII ст. Замок зазнав руйнувань у 1648-1651 рр., 1672 та 1688 рр. У 1728-1779 рр. його відбудовано з надбудовою 3-го поверху палацового корпусу. Після цього в замку було зібрано цінну колекцію творів мистецтва. Реставрацію замку здійснено 1865 р. У 1953 р. замок повністю згорів. Через три роки, у 1956 р. його відремонтовано, проведено внутрішнє перепланування. З 1997 р. замок передано Львівській картинній галереї й розпочато реставрацію.

Замок розташований на прузі високого плато, що домінує над долиною, до якої він обернений парковим фасадом, і є важливою архітектурною домінантою в краєвиді.

Належить до поширеного в Європі у XVII ст. типу оборонних палаців з поєднанням італійської та голландської фортифікаційних систем. Взірцем слугував французький палац Шато Неф у Сен-Жермені.

Замок – симетричний щодо поздовжньої осі всього ансамблю, квадратний у плані, з чотирма наріжними бастіонами та внутрішнім двором. Північний бік займає палац, а з інших боків – каземати оборонних стін, приміщення яких використовувалися для господарських і, частково, житлових та оборонних потреб. Куртини стін і фаси бастіонів облицьовані каменем. Плоскі перекриття казематів утворюють терасу, обгороджену балюстрадою. На рогах бастіонів влаштовано вишукані навісні башти – кавальєри. По периметру замок оточує широкий сухий рів з контрескарпом.

Палац – прямокутний у плані, з наріжними квадратними й центральним гранчастим ризалітами. Первісно – двоповерховий з триповерховими ризалітами, нині – триповерховий. Розпланування анфіладне, з дворядним компонуванням залів.

Фасад палацу з боку замкового двору акцентують симетрично розташовані прямі тримаршові відкриті сходи, що ведуть до бічних аркових лоджій, які є найвиразнішими пластичними акцентами південного фасаду.

Архітектура вирішена в перехідних стильових формах від Ренесансу до бароко із застосуванням наріжних рустів, ордерних пілястр, наличників і пишних порталів. В інтер’єрі зберігся лише декор палацової каплиці та кілька окремих порталів і камінів з білого мармуру.

Палац мурований з каменю й цегли на вапняному розчині. Підмурки кам’яні. Стіни палацу ззовні та всередині потиньковані. Дахи високі, з переломом, по дерев’яних кроквах, укриті покрівельною сталлю. Наріжні ризаліти палацу увінчані наметовими верхами з ковніром та перехватами й люкарнами, а також скульптурними зображеннями Атласа й Атланта.

Замок у Підгірцях є найдовершенішим витвором палацової архітектури XVII ст. в Україні, який знаменує еволюцію магнатських резиденцій від суворих оборонних замків до розкішних палаців, відкритих у довкілля.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 173.