2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Успенський собор є центром ансамблю. Він поставлений на ділянці, обмеженій раніше зведеними будівлями, в складних інженерних умовах (на триповерхових субструкціях). Має нетрадиційну орієнтацію: головний фасад його звернено на південь, а вівтар – на північ. Собор є однобаневою тринавовою базилікою з трансептом. Середня нава і трансепт набагато ширші й на третину вищі від бічних нав, які є двоярусними (2-й ярус – хори). Всі нави перекриті циліндричними склепіннями. У шелигах склепінь бічних нав – круглі отвори, влаштовані задля кращого освітлення. Підбаневий квадрат має розміри 13:13 м. Позолочена восьмигранна баня з люкарнами на восьмигранному підбаннику увінчується маківкою, що підноситься на висоту 45 м. Симетричний головний фасад акцентований фронтоном на осі й фланкований двома п’ятиярусними чотиригранними вежами, площини стін яких повернені під кутом 45° до поздовжньої осі собору. Перед головним фасадом триповерховий корпус субструкцій утворює широку терасу, вхід на яку з рівня землі влаштовано збоку так, що собор розкривається зі сходів у сильному ракурсі.

Архітектурні форми – у стилістиці рококо, колони й пілястри іонічного ордера, розкріповані антаблементи, лучкові сандрики, картуші, вази та ліпнина з використанням барв (жовтої вохри поле стін, білі деталі, позолочені капітелі) створюють піднесену поліфонічну композицію.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 241.