Перемишль м
Перемишль 1331 р. Реконструкція
Перемишль (пол. Przemyśl) — місто у Польщі, в Підкарпатському воєводстві. Адміністративний центр Перемиського повіту. Розташоване на річці Сян, за 7 кілометрів на захід від українсько-польського кордону. Засноване у ІХ—X ст. Входило до складу Київської Русі та Руського королівства. Короткий час було столицею удільного Перемиського князівства, очолюваного галицькою гілкою династії Рюриковичів. Після приєднання Галичини до Польщі в XIV ст. стало центром Перемиської землі, належало Руському воєводству Польського королівства. 1389 року отримало магдебурзьке право. Було одним із великих руських (українських) міст регіону, центром Надсяння, православного й унійного Перемиського єпископства. Поступово полонізувалося. У 1772—1918 роках перебувало під владою Австрії. 1918 року короткий час належало Західноукраїнській Народній Республіці, але за результатами українсько-польської війни опинилося під Польщею. В ході Другої світової війни входило до складу УРСР (1939—1944), згодом передано Польщі (1945). Основа економіки — деревообробна промисловість, текстиль, туризм. Важливий транспортний центр. У місті діють греко- і римо-католицькі семінарії, колегіум іноземних мов. Визначними пам’ятками міста є Собор Івана Хрестителя, Перемиський замок, Францисканська церква. Площа міста — 43,76 км². Населення — 64 728 осіб (2012).
11 липня 2022 р. президент України підписав Указ про присвоєння Перемишлю звання місто-рятівник.
Джерела:
Список літератури – на сайті «Знання про Україну».
Корисна колекція планів міста: lvivcenter.org
Фото нагробків Перемишльщини Артура Мельника
Жіночий костюм з Перемишля, кінець XIX – 20-ті роки XX ст.
Маринович А. Історія бурс у Перемишлі, 1936 р.
Перемишль. Кордон над Сяном, 1940 р.
Віртуальні екскурсії українським Перемишлем (2020 р.)
Прибутковий дім Українського інституту вдів і сиріт, вул. Пушкіна, 10 (2020 р.)
І. Франко. В Перемишлі, де Сян пливе зелений
Українська фабрика "Текстиль", вул. Лукасінського, 8 (2020 р.)
Перемишль – центр відродження української музики (2020 р.)
Йордан 1915 р. перед греко-католицькою кафедрою.
Історія водохрещі над Сяном в Перемишлі (2021 р.)
Нова реконструкція корони Лева Даниловича за митними пломбами (2021 р.)
Нова реконструкція корони Лева Даниловича за митними пломбами. 3-д візуалізація (2021 р.)
Олена Кульчицька. Перемишль. 1926 р.
Найбільшу польову кухню для українських біженців розгонули в Перемишлі (03.2022 р.)
World Central Kitchen на вокзалі в Перемишлі роздають українським біженцям горячі обіди (03.2022)
Перемишль отримав звання місто-рятівник (2022 р.)
Петро Василь Війтович. Матеріал з "Календаря українця" (2022 р.)
Інтерв'ю з Романом Любинецьким (2018 р.)
Єпископ Чехович освячує закладний камінь під нову греко-католицьку семінарію в Перемишлі, 1912 р.
Місце колишнього будинку української письменниці Уляни Кравченко по вул. Parkowa 9. фото 2021 р.
Володимир Пайташ, Перемишль. Відгомін минулого (Спогади), Товариство “Український Народний Дім”, Перемишль 2011, 450 с.
Територіальний розвиток міста Перемишля у XI – XIV ст. автор В. Петрик
У Перемишлі почав працювати Пласт (2024 р.)
10 березня 1865 року в Перемишлі, у готелі “Під Провидінням”, вперше прозвучав сучасний гімн України