2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Монумент Слави споруджено на честь перемоги російської армії Петра І над українсько-шведськими військами у Полтавській битві 27 червня 1709 р. [ну, українців там було 1.5 каліки, то ставити їх попереду шведів не випадає. До того ж командував таки шведський король, а не український гетьман. – Прим.М.Жарких]

Ідея та композиція монумента належать полтавському губернському архітектору М.Амвросимову (ескізи 1804 р.). 1805 р. проект опрацював петербурзький архітектор Ж. Тома де Томон. Монумент споруджено в 1806 – 1811 рр. Скульптурний декор опрацювали Ф.Щедрін, І.Мартос, І.Гордєєв, ливарник П.Якимов (Єкимов).

Монумент являє собою чавунну колону тосканського ордера на кубічному постаменті з червоного полірованого граніту. Постамент покоїться на ступінчастому стилобаті, верхня площина якого огороджена литими чавунними ґратами. В основу стилобату вмуровано 18 трофейних шведських гармат. На його північно-східній і південно-західній гранях у техніці горельєфу виконано композиції з римської військової арматури. На інших двох гранях розміщено композиції з римською арматурою (кільце повернення, лікторські фашинні пучки) та написи: “июня 27-го 1709 года” і “Окончен в 1809 году”. Лита колона заввишки 10 м має базу, декоровану дубовим листям. Оригінальна капітель виконана у формі диска, що підтримується вінцем акантового листя. Колону увінчує бронзовий позолочений орел з вінком у дзьобі.

Оригінальність задуму й глибока символіка форм ставлять цей монумент у ряд творів світового рівня.

В. В. Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 197.