2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Хрестоздвиженський собор та дзвіниця
Собор і дзвіниця є головними спорудами Хресгоздвиженського монастиря, заснованого 1650 р.
Собор збудовано в 1689-1709 рр. коштом гетьмана І.Самойловича та полтавського полковника І.Іскри. Храм мав чотири престоли. Крім головного, у 1-му ярусі був ще Благовіщенський престол, а на хорах – бічні вівтарі св.Миколи та Усікновення голови св.Іоана Предтечі.
У крипті поховано архієпископа Слов’янського Амвросія Сребренникова (помер 1792 р.) та єпископа Могилівського Афанасія Вольховського (помер 1801 р.).
Величний чотириярусний, бароковиі різьблений з липи, позолочений іконостас собору виконав у середині XVIII ст. знаменитий осташківський різьбяр С.Шалматов. Іконостас знищено в 1933 р.
Розташований на стрілці високого мису у зоні найвищої композиційної активності, тринавовий семибаневий собор є архітектурною домінантою не лише монастирського ансамблю, але й Полтави та околиць.
Систему циліндричних склепінь з банями несуть шість опорних пілонів. П’ять бань розташовані над основним тринавовим дев’ятидільним об’ємом. Поставлені вони хрестоподібно по сторонах світу, як в українських дерев’яних п’ятиверхих церквах. Дві бані увінчують вежі, які фланкують двоярусний західний притвор. Вівтарна апсида – гранчаста; трансепт і західні вежі виступають на фасадах невеликими ризалітами. Довжина храму -30м, висота до зеніту центральної бані – 28 м.
В інтер’єрі поєднано глибинно-осьовий і висотний принципи організації простору.
Собор має оригінальну систему декору фасадів: роги архітектурних форм підкреслено профільованими пілястрами, які по висоті перебиваються горизонтальними імпостами. На рівні хорів собор оперезується горизонтальним гуртом. Площини стін оживляються розташованими в три яруси вікнами та нішами різноманітних форм і розмірів з вигадливими фігурними наличниками.
Унікальними за своїми мистецькими якостями є північний, південний і західний портали з трилопатевим завершенням дверного прорізу. Ці портали облямовані профільованими гуртами, фланковані гранчастими півколонками, увінчані розірваними фронтончиками з дещо наївним ліпним рослинним орнаментом.
У структурі й архітектурних формах собору синтезовано впливи західноєвропейського бароко і традиційних розпланувальних структур давньоруського монастирського зодчества та об’ємних композиційних побудов, поширених у народній монументальній дерев’яній архітектурі.
Хрестоздвиженський собор у Полтаві – один з найвизначніших, етапних творів архітектури доби українського Відродження, який значно вплинув на розвиток храмового будівництва в часи Гетьманщина
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 198 – 199.