Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

З Молчанського монастиря треба пройтися по місту повз Воскресенську церкву, що нагадує скоріше трапезні храми, до церкви Миколи Козацького, збудованої в 1735 – 1737 рр. на кошти українських міщан.

В XVII ст. в українській архітектурі, як ми вже згадували, з’являються прийоми і форми російської, але застосовувалися вони не шаблонно. В Миколі Козацькому високий підкліт використано для влаштування теплої церкви. В плані храм тридільний одноверхий, з гранчастою апсидою і квадратним бабинцем. Дзвіниці спочатку не було, вона прибудована пізніше. Нижня церква справляє інтимне враження завдяки тому, що вона низенька, перекрита хрещатими та зімкнутими склепіннями (в апсиді). Натомість верхня церква відзначається показним внутрішнім простором, сміливо і легко відкритим у висоту. Піднявшись по східцях, ми потрапляємо в низенький бабинець, перекритий півциркульним склепінням, далі через велику арку видно освітлений простір. Ще крок – і перед очима відкривається імпозантна баня з трьома заломами, що легко і струнко здіймаються вгору. Перехід від четверика до восьмигранного підбанника здійснено за допомогою двохуступчатих арочок, на взірець конструкції, застосовуваної в грузинських та вірменських храмах.

Щоб гармонійно поєднати функціональні й архітектурно-художні завдання, майстер обрав тип храму на підкліті. Це дало йому змогу влаштувати теплу зимову церкву, а також підняти його немов на високий стилобат і тим самим підсилити монументальність і святковість. Цьому ж завданню підпорядковані архітектура і декор. В споруді – все гра і контраст, все пронизане рухом. Освітлені виступаючі частини протиставляються затемненим, вертикальні лінії пілястр, півколонок і наличників – горизонтальним карнизам; нерухомості основного масиву споруди – рух його розчленованих частин і особливо бані; моноліту стін протиставляються отвори вікон і пояс ніш; білим тягам карнизів, наличників, півколонок і пілястр – стіни, пофарбовані в інтенсивний жовтогарячий колір. Такими небагатослівними мистецькими засобами майстер створює виразний силует будівлі.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 133 – 134.