Земська управа

Віктор Вечерський

Будинок Земської управи, кінець 19 ст. (архіт). Вул. Леніна, 50.

Двоповерхова мурована будівля міститься в історичному середмісті по червоній лінії вулиці серед розрідженої одно-двоповерхової забудови. Відіграє композиційну роль архітектурного акценту.

Будинок закладено 1 липня 1878 по вул. Козьмодем’янській, купленій Путивльським повітовим земством для влаштування лікарні. Автор проекту – курський архітектор Бауміллер. У проектуванні брав участь архітектор С.Пекалевич. Будівельні роботи були завершені у 1881. У будинку містилась Земська управа, З’їзд мирових суддів, Присутствіє по воїнській повинності. За радянської доби тут були різні установи, у тому числі виконавчий комітет Путивльської міської ради.

1 грудня 1917 тут відбулося засідання Путивльського земства, на якому було ухвалено рішення визнати владу Української Центральної Ради. 17 січня 1919 у цьому будинку відбулися перші організаційні збори більшовиків Путивльського повіту, на яких було обрано повітовий революційний комітет та повітовий комітет партії.

Будинок прямокутного плану, з ризалітами на чоловому і дворовому фасадах. Має два основні поверхи, мансарду та два підвали з виходами знадвору – у північно-західному й південно-західному кутах будинку. У підвалах містились пневматичні печі для обігрівання будинку. Розпланувально-просторова структура строго симетрична. Первісно розпланування першого поверху було анфіладним (нині – коридорне). На вісі симетрії в центрі корпусу міститься вестибюль, розчленований приземистими арками. Та сходова клітина з парадними сходами, що виділяється на тильному фасаді гранчастим ризалітом. Розпланування другого поверху також анфіладне, з двосвітним залом зібрань по центру.

Будівля вирішена в неоренесансній архітектурній стилістиці. На чоловому східному фасаді об’єм залу виділено ризалітом, розчленованим лопатками. Стіни й лопатки частково рустовані. Вікна першого поверху прямокутні, з декоративно оформленими клинчастими перемичками. Значно вищий другий поверх виділений великими арковими вікнами. Вирішення фасаду базується на мотиві римської композиційної дільниці або ордерної аркади: простінки між вікнами оформлені пілястрами, вікна облямовані архівольтами, що спираються на масивні горизонтальні імпости. Вінчає фасад дуже розвинений антаблемент, що включає аркатуру, смугу ширинок, зубчасті карнизи.

Центральний ризалі увінчує ще й аттик з кокошниками на вісях лопаток. Фасадний декор збагачує чавунний ганок у вигляді балдахіна над входом, що спирається на чотири спарені колони, між якими встановлені ліхтарі. Витончені колонки, підзори з наскрізним орнаментом еллінізуючого характеру, півциркульна за комара над входом – все це з високою точністю відлито з чавуну. Головною окрасою інтер’єру є парадні три маршеві сходи, відділені аркою від вестибюля і франковані двома витонченими чавунними колонками. Усі елементи – сходинки, огородження – орнаментовані, наскрізні, відлиті з чавуну. Орнаментовані костури виконані зі сталі. Завдяки великим вікнам сходового ризаліту й щедрому освітленню сходової клітини всі елементи сходів сприймаються на просвіт, що створює неповторний декоративний ефект. Сходові майданчики вимощені чавунними орнаментованими плитами. У північній частині корпусу містяться службові дерев’яні сходи, огорожені балюстрадою.

Будівля мурована з цегли на вапняно-піщаному розчині. Потинькована. Пофарбування фасадів традиційно двобарвне: тло кольору жовтої чи червоної вохри (кольори змінювалися з кожним ремонтом), деталі – білі. Перекриття плоскі по дерев’яних балках. Підлоги дощані. Мансардний дах по дерев’яних кроквах укритий покрівельною сталлю.

Будинок Земської управи в Путивлі є одним з найдовершеніших архітектурних витворів серед громадських будівель доби історизму на Сумщині. З 1984 є пам’яткою архітектури місцевого зачення з охоронним №83-См.

[Вечерський В. В. Путивль: фотопутеводитель / В. В. Вечерский, И. А. Гильбо, А. В. Луговской – К., 1992. – С. 129; Дейнека А. Памятники архитектуры Сумщины / А. Дейнека. – Х., 1989. – С. 176; Історія міст і сіл України: Сумська область. – К., 1973. – С. 462-463; Карась А. Дом, где заседало земство / А. Карась // Ленинский путь. – 1991. – 9 февраля; Левицкий И. Город Путивль / И. Левицкий // Труды XII археологического съезда в Харькове. – М., 1905. – Т. 3. – С. 117; Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця 18 – початку 20 століть: біографічний довідник / В. І. Тимофієнко. – К., 1999. – С. 299.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 965 – 966.