Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

1968 р. По Україні

Розмір зображення: 591:800 піксел

Церква Пантелеймона в Галичі. 1200 р. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 268.

Галич був великим середньовічним містом, яке оточували в околицях укріплені боярські й княжі садиби та численні родинні монастирі. Очевидно, скоріше монастирською, ніж княжою церквою і був храм Пантелеймона на околиці сучасного Галича в теперішньому селі Шевченкове. На жаль, і він не зберіг первісного вигляду: немає бані, не уціліли верхні частини будівлі; але й те, що збереглося, справляє велике враження особливим ладом пропорцій, чистотою малюнка колонок та пілястрів і ювелірною білокам’яною різьбою. Кубічний масив (16: 16 метрів), мабуть, увінчувався однією банею. Храм збудований коло 1200 р. і тому, очевидно, був близьким до споруд XIII ст. Великі площини стін при строгій ясності архітектурної композиції являли собою вдячне тло для різьблених архітектурних деталей. Головний портал величний, хоч обрамляє двері звичайних розмірів. Перспективно розташовані в кількох планах колонки та різьба капітелей надають йому святковості. Південний другорядний портал зовсім простий; різьблені у нього тільки капітелі. На апсидах збереглося сім первісних досконало виконаних капітелей. І тут ремісники теж ніби змагались у винахідливості, тому жодна капітель не повторює іншої за композицією. В одній завитки-волютки розміщені у три ряди, а в іншій – в один, але поєднаний з пальметками; в деяких капітель складається тільки з одних пальметок або комбінованих з волютами.

Розбивка плану будівлі ідеально точна. Всі кути прямі, всі розміри однакові в схожих частинах і деталях. У споруді вражають класична гармонія і рівновага між масами і деталями, між інженерною строгістю карбованих пілястрів та півколонок і витонченою різьбою на порталах і капітелях. Для того, щоб так вирішити пропорціональне членування напівци-ліндричних масивів апсид граціозними півколонками, так витесати і вмурувати камені в арках подвійної кривизни (бо ж вони розташовані на круглих апсидах), потрібне було не тільки велике художнє чуття, а й солідна професіональна підготовка.

Бездоганно компонуючи маси, вирішуючи так строго і урочисто інтер’єр, оздоблюючи з такою любов’ю портали, майстер водночас пам’ятав і про містобудівну роль храму, його місце в ландшафті і тому обрав для нього високу гору між ріками Луквою і Дністром, яка панує над околицями. За десятки кілометрів із-за рік видно чіткий масив церкви, бо вона поставлена на найвищій точці гори, біля самого схилу. Особливо гарна будівля наприкінці червня, коли достигають і половіють жита, по яких вітер безупинно жене хвилі, а на вершку гори над ними підноситься попелясто-сірий силует споруди, що гармонійно зливається з ними своїм кольором.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 269 – 270.