Кляштор домініканців
Розмір зображення: 800:571 піксел
Рисунок Наполеона Орди.
Kościół parafialny podominikański p.w. św. Mikołaja. Widok fasady i elewacji bocznej. Kościół z wyodrębnionym prezbiterium i sygnaturką; w narożniku ogrodzenia otaczającego cmentarz kościelny wieloboczna dzwonnica. Dat.: Smotrycz 21 Czerw. Napis: X. Kociejowski; Kościół po Dominikanach; napis na podkładzie: Smotrycz, – Koś. po-Dominikański Podole. 1871-1873. Rys. ołówkiem podmalowany akwarelą. 20 x 27,8 cm. Muzeum Narodowe, Kraków. III-r.a. 3033. (Teka Podole).[Katalog rysunków architektonicznych ze zbiorów Muzeum narodowego w Krakowie. 1. Rysunki Napoleona Ordy / Opracowały Zofia Kucielska i Zofia Tobiaszowa. – Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1975, Nr. 671]
Кляштор домініканців на території замку на горі над устям р.Яромирки. Про нього вперше довідуємось з грамоти подільського князя Олександра Коріатовича від 17.03.1375 р., якою він підтверджує зроблене раніше його братом Юрієм надання млина на користь “мнихов казателевого закону” та їх “церкви матки божої” [Грамоти 14 ст. – К.: 1974 р., с. 49 – 53]. Отже, кляштор і костел засновані ще перед 1375 р., можливо, одночасно з утвердженням Коріатовичів на Поділлі. Кляштор згадано у булі папи Григорія 11 від 28.01.1378 р. [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 126].
Дерев’яні споруди кляштору згоріли біля 1427 р. 23.09.1427 р. подільський біскуп Матфей звернувся до вірних [тобто католиків] з проханням допомогти відбудувати його [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 130; Симашкевич М.]. Новий невеликий дерев’яний костел Богородиці збудовано в 1579 р. Кам’яний костел збудовано в 1787 – 1822 рр. Кляштор закрито в 1833 р., костел перетворено на парафіяльний [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 223 – 234]. У 1596 р. кляштор увійшов до новоствореної Руської провінції ордену [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 112]. Парафія діяла в 1850 р. [Źródła do dziejów rozgraniczenia diecezji łacińskich w Cesarstwie Rosyjskim w połowie 19 wieku. – Lublin: 2000, t. 1, cz. 1, s. 9].
Новий парафіяльний костел св.Миколи та св.Себастіяна засновано в 1570-х рр. У 1579 р. кам’янецький староста Миколай Бржевський надав йому фундуш [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 135]. Парафіальний костел існував у 1772 р. [Litak S. Kościół łaciński w Polsce około 1772 r. – Rzym-Lublin: 1991.].