2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

В.В.Вечерський

Садиба Линтварьових

Садиба відома з 2-ї половини XVIII ст., коли належала сенатору й генералу М.Самойлову. В період між 1780 і 1790 рр. він збудував мурований головний будинок садиби, який з того часу неодноразово перебудовувався. З 1790 р. садиба належала поручику М.Лаврентьеву, а з 1825 р. – небожу поручика П.Линтварьову та його нащадкам. У 1825 р. споруджено дерев’яний західний флігель, у середині XIX ст. – мурований східний флігель. Усі три будівлі збереглися й донині.

У садибі Линтварьових у 1888 та 1889 рр. влітку проживав з родиною великий російський письменник А.Чехов.

Головний будинок, найвірогідніше, зведений за проектом харківського архітектора П.Ярославського, перебудовано в середині XIX ст.; закладено аркаду, на чоловому фасаді влаштовано два ризаліти з терасою між ними, розшичs рено мезонін, розтесано вікна. У 2-й половині XIX ст. розібрано балкон мезоніна. У 1950-х роках збудовано терасу і влаштовано два тамбури. Перебудови флігелів звелися до влаштування нових входів-ґанків та закладення портика на чоловому фасади східного флігеля.

Садиба розташована в північній частині міста на околиці (раніше називалася слободою Лука) в урочищі Куліші на правому березі р.Псел біля підніжжя Липенського городища. Її територію розрізує навпіл вул.Чехова, прокладена через садибу в XX ст. Садибу оточує одноповерхова забудова, архітектурними ак-центами в якій є садибні будівлі.

Головний будинок – одноповерховий, на підвалі, з мезоніном, прямокутний у плані, анфіладної системи розпланування. Підвал перекрито циліндричними склепіннями. Дах – вальмовий по дерев’яних кроквах. Симетричні фасади з карнизом на дентикулах вирішені в архітектурних формах пізнього провінційного класицизму. Прямокутні вікна – без облямувань, увінчані трикутними сандриками. Декор інтер’єрів зберігся частково.

Західний флігель – одноповерховий, прямокутний у плані, шестикамерний, анфіладного розпланування, з колонною галереєю і тамбуром на чоловому фасаді та з терасою на садовому фасаді. Стіни ззовні і всередині потиньковані й побілені. Дах – вальмовий по дерев’яних кроквах. Фасади – симетричні, в стильових формах провінційного класицизму.

Східний флігель – двоповерховий, на підвалі, однокамерний, з чотириколонним портиком на чоловому фасаді, з трикутним фронтоном. Фасади вирішено в класицистичних формах: лопатки, що членують стіни, карниз на модильйонах тощо.

Весь ансамбль садиби відзначається мистецькою цілісністю й гармонійним зв’язком з довкіллям.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 218 – 219.