2007 р. Замок у Свіржі хочуть забрати

Ярина Коваль

Дата: 16.03.2007

Таким знервованим на зустрічі з пресою директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького журналісти не пам’ятають уже давно

Темою зустрічі стала доля Свірзького замку, довкола якого нині курсує чимало чуток. Зокрема й те, що цей замок уже пригледів собі Микола Азаров, відтак десь нагорі вирішили задовольнити його бажання.

Борис Возницький і його однодумець, заслужений архітектор України Андрій Шуляр (разом із яким Борис Григорович повертав до життя чимало пам’яток архітектури, зокрема й Олеський замок) розповіли, що управління охорони культурної спадщини ЛОДА (яке є балансоутримувачем замку) активно просуває питання передання Свірзького замку в концесію.

Однак це незаконно, “оскільки на підставі Закону України “Про професійних працівників та творчі спілки” від 7 жовтня 1997 року, постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1998 року та розпорядження голови Львівської облдержадміністрації від 16 січня 1997 року замок у селі Свірж Перемишлянського району передали в довготермінове безкоштовне користування Спілці архітекторів України як спадок від Союзу архітекторів СРСР, який на підставі рішення Львівського облвиконкому від 14 грудня 1979 року фінансував відбудову зруйнованого Свірзького замку з пристосуванням його під Будинок творчості”.

Оскільки від 2004 року Спілка архітекторів не могла нічого робити в замку через відсутність фінансування (хоча на 80% роботи там таки виконали), торік у вересні вона залучила до співучасті в реставрації та спільному використанні замкового комплексу Львівську галерею мистецтв, щоб завершити відбудову замку та пристосувати його під будинок творчості для всіх творчих спілок.

“Я не розумію, чому наша влада так активізувалася щодо Свірзького замку саме тепер, – говорив Борис Возницький. – Адже він у доброму стані, натомість замки, скажімо, у Старому Селі, Поморянах, Судовій Вишні, Журавно й інших місцинах потребують термінового порятунку.

Хоча ні, розумію. Ще в радянський час на Свірзький замок було чимало охотників – навіть з Іспанії та Німеччини. У січні 2004 року затверджено перелік пам’яток, які не підлягають продажу, і серед них – Свірж.

Відповідно до закону України 2000 року, національна культурна спадщина може перебувати в державній, комунальній і приватній власності. Все – тільки три варіанти! Ніякої концесії там не записано. Тобто все це – вигадки нашої адміністрації!

Бо їм залежить на тому, щоб когось задобрити тим замком. Хтось уже має все – дачі, ліси, йому ще замків не вистачає! Там два прекрасні ставки – ласий об’єкт для приватного використання. От тільки не знали, як забрати, то вигадали концесію!”

Як далі говорив Борис Возницький, згідно із законом України від 2005 року, в концесію можуть передавати об’єкти водопостачання, відведення та очищення стічних вод, збирання й утилізації сміття, будівництво й експлуатацію автомобільних доріг, аеропортів тощо.

Мотивація, яку влада знайшла, щоб передати в концесію Свірзький замок, – це те, що він є об’єктом соціально-культурного призначення, хоча це неможливо, коли об’єкт перебуває в рекреаційній зоні. А Свірж, мовляв, саме в такій зоні і розташований.

Натомість начальник управління охорони культурної спадщини ЛОДА Василь Івановський (який теж прийшов на цю зустріч) наголошував на правочинності дій свого відомства й на тому, що Спілка архітекторів не надала йому акта про передачу їй Свірзького замку. А якщо такого акта немає, то передача з юридичної точки зору не відбулася.

Акт є, говорила протилежна сторона, й навіть показувала документ (щоправда, здалеку) всім присутнім. Але оскільки управління не приховує своєї тенденційності у вирішенні свірзьких проблем, оригіналу йому в руки не дадуть, бо акт може “випадково загубитися” в цьому управлінні.

Зрештою, обидві сторони конфлікту на зустрічі з пресою говорили дуже емоційно та багато. Звучали взаємні звинувачення та взаємні образи. Однак на чимало запитань відповідей так і не було. А якщо й були, то непереконливі. Зокрема, чому область так категорично наполягає на концесії, а не намагається шукати інші шляхи вирішення проблеми?

Або чому Львівщина так активно намагається зіпхнути в чужі руки замок, який насправді є в доброму стані, належить до найстаріших в Україні та – попри всі перипетії довкола нього – є справді цікавим туристичним об’єктом? Та й багато інших, серед яких “немає замку – немає проблеми” не виглядає абсурдно.

“Зрозуміло одне, – зазначив на зустрічі начальник відділу зовнішніх зв’язків і промоції регіону Тарас Возняк, – що в ситуації зі Свірзьким замком дії влади наштовхнуться на жорсткий опір громадськості. Адже, крім іншого, є ще й моральний бік цієї проблеми. Й обласна адміністрація має усвідомлювати це. Такий жорсткий підхід щодо Свіржа не пройде”.

Джерело: “Львівська газета”