2007 р. Микулинецьке кладовище: останній прихисток героїв
Володимир Мороз
Дата: 15.06.2007
Микулинецьке кладовище теж є своєрідним центром Тернополя, але не сучасного – давнього. Саме в цьому місці поховані люди, які розбудовували, любили, а іноді й ненавиділи рідне місто…
Пам’ять про багатьох тернополян збереглася вже не стільки серед живих, як у тихих архівах, книгах і на цвинтарі. Кладовище може дуже добре розповісти про історію міста – про поляків, яких було в нас багато, росіян, які приїхали сюди розбудовувати СРСР і навіть моду на різні види могил. Але найбільше це тихе місце розповідає про нас самих, бо, як писав у своєму “Щоденнику” Олександр Довженко, про культуру народу розповідає стан його кладовищ.
Могила першого тернопільського бургомістра-українця Володимира Лучаківського розташована неподалік входу на кладовище. Відомий тернополянин народився на Львівщині. Дитиною разом із батьками переїхав у село Довжанка Тернопільського району, де його батько був парохом. Після закінчення Тернопільської української гімназії навчався на правознавчому факультеті Львівського університету.
У 24 роки став єдиним адвокатом-українцем у Тернополі, а в 1896 році – першим бургомістром-українцем. Саме при Лучаківському в Тернополі вперше з’явилося електричне освітлення, телефон, водогін. Бургомістр писав комедії, вірші, оповідання, гуморески, перекладав п’єси з німецької і польської мов. Переклав з німецької мови на українську “Карний закон”. Видав друком “Причинок до етнографії галицького Поділля” (Тернопіль, 1883). Помер 19 квітня 1903 року.
Є на кладовищі і справжні шедеври мистецтва, як от родинний гробівець Майків. Він стоїть у лівій від входу частині, в глибині серед інших могил. Цей гробівець – єдиний на цвинтарі так подібний на справжню церкву.
Є в Тернополі і могили праведників світу – родини Фалендиш. Так називають людей, які в часи Другої світової війни рятували і переховували євреїв від переслідувань фашистів. На честь таких сміливих людей в Ізраїлі є ціла Алея праведників “Яд Вашемі”
А от могила відомого тернопільського священика Володимира Громницького стоїть недоглянутою, хоча про неї мали б особливо дбати. Отець Громницький, іменем якого в Тернополі назвали вулицю, був парохом Церкви Різдва христового у центрі міста і саме йому в листопаді 1918 року присягали на вірність Українській державі військові нашого міста.
Священик побував на засланні в Росії і, коли повернувся, прикрасив чудотворну ікону Тернопільської Богоматері срібними ризами. Образ і тепер можна оглядати у церкві Різдва, а от про самого отця Громницького, виходить, всі забули
Могила відомого тернопільського поета і науковця Володимира Вихруща, який помер у 1999 році, розташована біля воріт на кладовище. Наш земляк написав понад 100 наукових праць, а деякі з його віршів вже встигли стати піснями.
“Я впевнений. Ви прийдете до мене. Я вас і Україну так любив…” промовляє Вихрущ зі своєї могили. І його тернополяни пам’ятають – вірші вчать у школах, а роковини відзначають
Джерело: RIA