Білоусівка с

Історичні адміністративні поділи

Село засноване козацьким старшиною Федором Білоусом під час Хмельниччини. До сер. 17 ст. місцевість була власністю князя Короткого, який в ур.Київець влаштував городок і палац. Сліди його були ще помітні у 1901 р.

Довкола церкви часто знаходили підземні ходи до р.Сильниці. Один було розкопано у 1889 р.: вузький лаз на глибині 4 саж. (8.5 м) привів у приміщення, до могло розміститись до 30 чоловік.

Один із сусідніх лісів має назву Гайдамацький. В ур.Бахматово, за переказом, мав зимову стоянку Сава Чалий, коли ще гайдамакував.

На південь від села на узвишші був курган (первісною висотою 5 саж. (10.6 м)) – за переказом, насипаний згідно наказу графа Потоцького, щоб імператор Олександр 1 з нього спостерігав за маневрами військ. З цього кургану видно верст на 30 [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Перейменування: до 1972 р. звалось Білоусівка Друга, в 1972 р. дано нову назву Білоусівка [Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1973 р. – К.: Політвидав, 1973 р.].

Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org

Житловий будинок із с.Білоусівка Тульчинського району Вінницької обл. в Музеї народної архітектури України у Києві.

Список літератури – на сайті «Знання про Україну».