2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Розмір зображення: 843:872 піксел

Успенська церква стоїть у центрі двору ближче до західного корпусу келій. За архітектурними формами її датують після 1500 р. У 1730 р. виконано іконостас (не зберігся). У 1741 р. в процесі реставрації владі; товано бароковий фронтон, стіни укріплено контрфорсами, розмальовано інтер’єр. Під час реставрації 1903-1904 рр. (архітектор – І.Левинський, майстер – М.Мандюк) закруглено стрілчасті розпалубки склепіння, а на зовнішній стіні башти відкрито з-під тиньку дату “1638” та орнаментальний фресковий живопис.

Церква – однонавова, тридільна, з півкруглою апсидою, мурована з цегли й дикого каменю, потинькована. За стилем належить до перехідного періоду від пізньої готики до Ренесансу. Нава й бабинець рівноширокі, перекриті коробовим склепінням з розпалубками. Склепіння розчленоване кам’яними нервюрами нерегулярного малюнка. Півкругла апсида перекрита конховим склепінням з нервюрами й розпалубками. Біля західної стіни на арці розташовані хори. Стіни вкриті поліхромією в 1935 – 1936 рр. Церква накрита двосхилим дахом з невеличкою сигнатуркою. До південного фасаду бабинця прилягає двоярусна, квадратна в плані башта під наметовим дахом. Другий ярус башти оздоблений пілястрами та віконними обрамленнями з архівольтами. Башта й бабинець укріплені кам’яними контрфорсами. Фасади церкви з малими арковими вікнами пластично не розчленовані. На її оборонні функції вказують також розташовані у фризі антаблементу ключоподібні бійниці.

У церкві був алебастровий надгробок Олександра Лагодовського 1574 р., який нині розміщується в музеї-заповіднику “Олеський замок”.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 177.