Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Пивзавод Л. Кляве (№ 24)

Сергій Єсюнін

Пивзавод Л. Кляве (№ 24)

Комплекс будівель пивзаводу Л.Кляве: корпуси пивовареного (праворуч) та вино-дріжджового (ліворуч) заводів, фото 2016 р.

Комплекс будівель Пивзаводу Л. Кляве, 1901-1912 рр. Вул. Чорновола, 24.

Комплекс будівель промислового призначення. Збудовано у 1901-1912 рр. для потреб пивоварного заводу Л. Кляве.

Традиції хмельницьких (плоскирівських, проскурівських) пивоварів сягають глибини століть. Перші відомості про існування у Плоскирові броварні датоване 1570 р. У документах 1775 р. можна знайти відомості про плоскирiвських ремісників-броварів, 1797 р. – повідомлення про пивоварне підприємство міста. Зокрема, в описі зазначалося, що діє «в Проскуровi старий пивоварний дерев’яний невеликий завод, в якому виварюється пиво з ячмінного солоду».

Протягом ХIХ ст. кількість пивоварень в Проскуровi то збільшувалася, то зменшувалася. Так, у 1881 р. в місті працювали три приватні броварні, а вже в 1884 р. залишився лише один пивоварний завод, який згодом припинив існування.

В 1890-х рр. Проскурiв залишився без пивоварні. На цей факт звернув увагу доволі успішний на Поділлі пивовиробник Леон Генріхович Кляве.

На той час він вже не перший рік був орендарем та управляючим великої пивоварні дворянки Марiї Львової в Чернятинi Лiтинського повiту, але вирішив заснувати власну справу. В грудні 1898 р. Л. Кляве подав заявку в Проскурiвську міську думу з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому плані, вздовж Летичівської дороги (нині вул. Чорновола), навпроти вокзалу, для будівництва нового пивоварного заводу. 15 квітня 1899 р., сплативши в міську скарбницю 9000 рублів, Л. Кляве отримав право на користування п’ятьма десятинам землі й одразу ж розпочав будівництво підприємства. Наприкінці 1901 р. Проскурівський пивоварний завод випустив першу продукцію.

Продукція пивзаводу досить швидко здобула визнання в споживачів і фахівців: пиво отримало золоту медаль та гран-прі на міжнародній виставці у Брюсселі (1905) та срібну медаль на Донсько-Кубанській сільгоспвиставці у Ростові-на-Дону (1906), а ячмінний солод на Всеросійській виставці пивоваріння в Санкт-Петербурзі (1909) увійшов до трійки найякісніших продуктів пивоваріння імперії.

З кожним роком завод Кляве все більше розбудовувався і нарощував потужності. Якщо 1910 р. в описі майна значилися «триповерхова цегляна споруда пивоварного заводу, двоповерховий цегляний будинок і служби», то у 1916 р. підприємство мало «п’ятиповерхову, а частиною триповерхову цегляну споруду пивоварного заводу, двоповерховий цегляний будинок, чотириповерховий вино-дріжджовий завод і служби». Основним виробничим устаткуванням на той час були: сусловарний і брагопереробний чани, два заторних й два бродильних чани, паровий двигун потужністю в 131 кінську силу. Працювало на заводі від 40 до 50 робітників, продукції вироблялося на сотні тисяч рублів (наприклад, 1912 р. – на 179,2 тис. руб.), основними сортами пива були «Баварське» та фірмове. Зазначимо, що згаданий вище винодріжджовий завод збудований був у 1912 р. не як окреме підприємство, а у єдиному комплексі з пивоварним заводом. Тому всі виробничі показники подавались як і раніше під однією маркою – «Проскурівський пивоварний завод Л. Кляве».

В перші роки радянської влади завод був націоналізований. У 1920-х – 30-х рр. він був підпорядкований Проскурівському харчотресту та мав назву – дріжджове-пивоварний завод.

Після Другої світової війни – пивзавод, який з 1976 р. став головним підприємством Хмельницького пивооб’єднання (існувало до 1992 р.).

Після приватизації у 1993 р. Хмельницький пивзавод перетворений на ВАТ «Хмельпиво», згодом – ПрАТ «Хмельпиво».

З комплексу будівель колишнього пивзаводу Л. Кляве цікавість являють шість об’єктів:

Прохідна, 1901 р. Цегляна, у плані прямокутна. Виконана у псевдоготичному стилі у вигляді брами із вежею. Вертикальний ритм підкреслено загостреним двоскатним дахом вежі.

У другій половині ХХ ст. облицьована плиткою, з тильного боку прибудоване менше за об’ємом підсобне приміщення. З кінця 1990-х рр. силует прохідної використовується на емблемі заводу.

Виробничий корпус пивоварного заводу, 1901 р.

П’ятиповерховий, частково триповерховий, цегляний, у плані Г-подібний. Фасади витримано у лаконічному ритмі напівциркульних віконних прорізів у чередуванні зі спрощеними пілястрами, які підкреслено пофарбуванням. Над карнизом будівлі вертикаль пілястр продовжують стилізовані стовпчики. Увінчує споруду триступінчастий аттик, у який вписано дату побудови – «1901».

Виробничий корпус вино-дріжджового заводу, 1912 р. Чотириповерховий, частково триповерховий, цегляний, у плані прямокутний. Вікна прямокутні та напівциркульні, у чередуванні зі спрощеними пілястрами, які підкреслено пофарбуванням. Під карнизом найвищої частини будівлі вписано дату побудови – «1912».

Адміністративний та складський корпус, 1901 р. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Виконаний у цегляному стилі, вікна оздоблені лиштвами з замковим каменем, бічний фасад увінчує ступінчастий аттик з чотирма стилізованими стовпчиками по кутах та спареними півциркульними слуховими віконцями на тимпані. Карниз будівлі та аттика увінчаний типовим для цегляної архітектури зубчиками.

Адміністративний корпус, 1901 р. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Виконаний у цегляному стилі, вікна оздоблені лиштвами з замковим каменем, карниз увінчаний типовим для цегляної архітектури зубчиками.

Погреб, 1901 р. Мурований, споруджений для зберігання готової продукції. Вхід до погребу через аркоподібні, обрамлені камінням двостулкові двері.

Нині всі будівлі використовуються за призначенням ВАТ «Хмельпиво».

Джерела та література:

1. Весь Юго-Западный край: справочная книга торгово-промышленных и фабрично-заводских предприятий, администрации и крупного землевладения в губерниях: Киевской, Волынской и Подольской. – К.: Изд. С. Компанейца, 1907. – 645 с.

2. Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Волынской и Подольской губерниям. – К.: Изд. Т-ва Л.М. Фиш и П.Е. Вольсов, 1913. – С.911–1068.

3. Держархів Хмельницької обл., ф.113, оп. 32, спр. 2031.

4. Держархів Хмельницької обл., ф.113, оп. 32, спр. 3063.

5. Держархів Хмельницької обл., ф.113, оп. 32, спр. 3451.

6. Держархів Хмельницької обл., ф.115, оп. 1, спр. 12.

7. Єсюнін С.М. Плоскирів: давня історія – Хмельницький, 2015. – 62 с.

8. Подолия. – 1909 – июль.

9. Роки, люди, традиції. 100 років ВАТ «Хмельпиво». – Хмельницький, 2001. – 180 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 91 – 94.