Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Особняк (№ 95)

Сергій Єсюнін

Особняк (№ 95)

Особняк, фото 1990-х рр.

Особняк, поч. ХХ ст. Вул. Грушевського, 95.

Двоповерховий, цегляний, тинькований, витриманий у формах раціонального модерну. Г-подібний у плані, із домінуючою кутовою частиною, що має вигляд триповерхової башти з чотиригранним загостреним шатром. Фасад вздовж вул. Грушевського оздоблений суворим геометричним декором, під який гармонійно стилізовані рами вікон. До того ж головний фасад має ризаліт, увінчаний трикутним фронтоном з круглим вікном і вписаною в нього дерев’яною п’ятипроменевою зіркою (встановлена у 1920-х рр.).

Будинок є одним із найоригінальніших особняків старої міської забудови, зберігся дотепер майже без змін.

Побудований на початку ХХ ст. З початком Першої світової війни 1914 р. був переданий у розпорядження військового відомства Південно-Західного фронту. В роки Української революції 1917-1921 рр. використовувався різними військовими підрозділами, в період їх перебування у Проскурові: Армії УНР (наприклад, у лютому-березні 1919 р. – окремі служби Групи січових стрільців, командир полковник Є. Коновалець), а також підрозділами Війська Польського (у січні-лютому 1920 р. – 12-ї піхотної дивізії, командир полковник М. Янушайтіс-Жегота), Червоної армії (у липні-вересні 1920 р. – 8-ї кавалерійської дивізії Червоного козацтва, командир В. Примаков).

Після встановлення радянської влади (кінець 1920 р.) будинок перейшов у відомство місцевого гарнізону. У 1921-1940 рр. тут перебували штабні підрозділи 1-ї Запорізької кавалерійської дивізії Червоного козацтва, яка була найбільшим військовим підрозділом Проскурівського гарнізону у міжвоєнні роки.

Після Другої світової війни в будинку тривалий час розташовувався обласний комітет по телебаченню і радіомовленню, пізніше – один з відділів УМВС.

Джерела та література:

1. Дубинський І., Шевчук Г. Червоное козацтво (Істор. нарис). – К., 1973. – 186 с.

2. Єсюнін С. Місто Хмельницький: історія, події, факти. – Хмельницький, 2004. – С. 44-45.

3. Пам’ятники історії і культури м. Хмельницького. (Склав С.Гуменюк). – Хмельницький, 1991. – С.36.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 109 – 110.