Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Замок в Хотині, що лежить на буковинському березі Дністра, ми розглянемо разом із спорудами Поділля, бо за архітектурно-мистецькими особливостями він зв’язаний з цим берегом. Тепер встановлено археолог’тайми дослідами, що Хотин як поселення існував уже в XII ст. Перші укріплення та кам яна церква збудовані ще за Данила Галицького, між 1250 і 1264 рр. Вони збудовані з каменю-вапняку на вапняному цем’янковому розчині, що вказує на зв’язок будівельних традицій з Придніпров’ям. У XV ст. ці райони Пониззя входять до складу Молдавського князівства. За часів Стефана Великого в XV ст. була розпочата перебудова замка. Тоді платформу двору підняли на 8 – 10 метрів і збудували дуже могутні, високі й товсті мури та башти. На місці дитинця XII – XIII ст. розташувався внутрішній дворик нового замка, а на місці рову, який розділяв дитинець і напільну сторону, збудували два великі палаци з брамою між ними та з глибокими льохами. На колишньому передмісті з’явився зовнішній двір нового замка, фасад якого з цього боку фланкували три башти, з надбрам-ною всередині. Три інші башти були поставлені: одна величезних розмірів – з півночі, друга – південна, кругла – проти палацу, з якого був хід у башту (тому вона дістала назву «Комендантської»), а третя квадратна – проти житлового корпусу зовнішнього двору з східного боку. В 1480-х роках основні роботи по будівництву були закінчені.

В 1538 р. під час воєнних дій замок дуже пошкодили польські війська. Щоб позбавити молдавських князів такого важливого стратегічного об єк-та, вони висадили в повітря велику ділянку стіни, між північною баштою і каплицею. Вибух зруйнував також палац на схід від в їзної брами внутрішнього дворика. Але найбільше потерпіла південна сторона замка, де повністю зруйновано надбрамну башту, південно-східну наріжну, а від південно-західної лишились тільки жалюгідні рештки. В 1540 – 1544 рр. замок відбудовано і розширено. Надбрамної і південно-східної башт не відбудовували, а новий мур відсунули на південь на 25 метрів і збудували надбрамну башту та південно-західну на старій основі. В такому вигляді замок зберігся і досі. В 1711 – 1718 рр., коли тут містився турецький гарнізон, французькі інженери на сусідніх горбах збудували нові укріплення вже знайомої нам бастіонної системи.

Замок в Хотині грандіозний. Досить згадати, що від підошви скелі, на якій він стоїть, башти здіймаються майже на 50 метрів, а висота деяких з них дорівнює 30 і 40 метрам; це приблизно висота сучасного 12 – 13-поверхового будинку. Башти від підошви і до рівня двору, а Комендантська та східна – до рівня обходів – цілком монолітні; вони являють собою величезні кам’яні стовпи. Але вражають не тільки фізичні розміри споруд, а й їх довершеність. У будівничого виникла щаслива думка – декорувати сіро-білі вапнякові мури геометричним орнаментом з червоної цегли. Він огортає як мури, так і башти суцільним візерунком у вигляді восьми смуг (у чотирьох нижніх смугах орнамент складається з вписаних один в другий чотирьох прямокутників, а у верхніх утворюються чотири ряди східчастих пірамід, завершених кожна хрестом). Мотив візерунка, застосований в Хотині, має безліч аналогій в українському народному декоративному мистецтві, особливо подільському, що вказує на джерело натхнення будівничого. Орнаментальним декором досягнуто того, що масив будівлі був менш розчленований, вона перетворювалася в могутній моноліт.

Одночасно в архітектурі палацу й каплиці з’являються риси мальовничості, виявляється прагнення надати спорудам більшої привітності. Стіни палацу декоровані строкатим орнаментом з білого каменю й червоної цегли, а вікна та двері оздоблені білокам’яними, різьбленими готичними наличниками й одвірками. У підвіконнях другого поверху палацу були влаштовані лави – такі самі, як ми бачили у Львові в Чорній Кам’яниці. Особливо проявився декоративний хист майстра при спорудженні замкової каплиці. В ній двері звичайних розмірів з порталом на всю причілкову стіну. Для прикрашання колонок застосовано мотиви української різьби по дереву.

На зв’язок з українським будівництвом і мистецтвом вказує і тип критих мурованих обходів на стінах, що зустрічаються в подільській оборонній архітектурі. А в оздобах каплиці використано орнаменти, де буквально повторюється мотив подільських писанок, чорно-жовто-червоний візерунок яких побудований на комбінації кола в різних зіставленнях. Загальний задум, образний лад споруди, декоративні мотиви, архітектурно-конструктивні особливості тісно зв’язані з українським мистецтвом. Звідси можна зробити висновок, що для спорудження замка і керівництва роботами було залучено українських подільських та галицьких майстрів, разом з якими працювали і молдавські (орнамент на мурах палацу).

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 288 – 291.