Меморіальна ділянка

Маргарита Міленкова

Меморіальна ділянка: Братські могили радянських військовополонених та мирних жителів, радянських льотчиків, одиночні могили радянських воїнів, 1941 – 43 (іст.). Вул. Гнибіди, у сквері цукрорафінадного заводу.

У чотирьох братських могилах поховано 18729 радянських військовополонених і 2460 мирних жителів, які загинули у 1941 – 43 від рук нацистських загарбників у створеному на території цукрорафінадного заводу концтаборі а також воїни, які загинули в оборонних боях за місто у кінці вересня – на початку жовтня 1941 та воїни 12-го гвардійського кавалерійського полку 105-ї піхотної дивізії, які загинули у боях за місто 4 березня 1943.

Хутір-Михайлівський табір для військовополонених був створений німецько-фашистськими загарбниками у жовтні 1941. Вся територія цукрорафінадного заводу і 3 прилеглі до нього бараки були обнесені колючим дротом. Уздовж кожної стіни на відстані 150 – 200 м стояли сторожові башти, на яких цілодобово вартували фашисти з автоматами.

У двох братських могилах поховані екіпажі двох літаків 779-го бомбардувального авіаційного полку, які загинули у боях за місто у липні 1943. Відомі прізвища 6 пілотів: В.Пушкарьов, С.Мельников, Ю.Селянський, М.Авдонін, А.Баранов, В.Калінін.

У одиночних могилах поховані: заступник командира по політ. частині 14 гв. кавалерійського полку підполковник О. Абашкін, який загинув у бою за визволення міста від нацистських загарбників 5 вересня 1943, інженер-капітан В.Шуваєв, який помер від ран у розташованому тут шпиталі.

У 1956 на могилах встановлено пам’ятники. Біля першої братської могили встановлено залізобетонну скульптурну групу двох воїнів /3,0 м/, на фасадній частині постаменту /1,86 м/ – дошка з посвятою. Перед другою братською могилою встановлено залізобетонну скульптуру воїна /2,5 м/, на постаменті /1,94 м/ – дошка з написом. Біля братських могил льотчиків і біля одиночних могил встановлені обеліски з мармурового дрібку /1,4 м/, на яких – фото загиблих. На фасадній частині обелісків написи.

[Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 201, оп. 321, спр. 96, арк. 59, 62 (оригінал); Державний архів Сумської обл., ф. Р. 2181, оп. 1, спр. 103, арк. 159, ф. Р. 2445, оп. 7, спр. 15, арк. 1; Паспорти військових поховань Сумського облвійськкомату. Облікові картки № 1719, 1720, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1987. – C. 475; Книга Пам’яті України. Сумська область. У 14 т. – Суми, 1997. – Т. 13. – С. 779; Устинова Л. Треба пам’ятати! / Л. Устинова // Шлях комунізму. – 1990. – 26 травня . – С. 3; Антипенко М. Вічна слава героям / М. Антипенко // Голос часу. – 1991. – 8 червня. – С. 3; Місто, що Дружбою зветься // Зелен-край. Ямпільщина на зламі тисячоліть. – Суми, 2001. – С. 49.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1344.