1966 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 800:420 піксел

Найбільшим і, слід гадати, найцікавішим з художнього боку ансамблем «печерних міст» є стародавній Дорос (Мангуп-Кале), що був великим політичним та економічним центром південно-західного Криму за середньовіччя. Його стіни й вежі, що височать на нагірному плато, добре збереглися й донині. Як і в Ескі-Кермені та ЧуфутКале, до комплексу оборонних споруд Мангупа входять також численні бастіони й каземати, вирубані в скелі. На городищі збереглися рештки кількох ранньосередньовічних споруд: великої тринефної базиліки VI – VII століть з нартексом та двома боковими галереями. На мисі Тешхмі-Бурун [тобто Тишклі-Бурун], де була цитадель Мангупа, збереглися нижні частини цікавої споруди VI – VII століть, так званого Октогону – невеликої замкової капели, восьмигранної зовні і хрещатої всередині. Стіни її стояли прямо на скелі, перед апсидою видно сліди передвівтарної огорожі. Тут же лежать кам’яні блоки від склепіння та купола (с. 109).

Стіни й вежі Мангуп-Кале в Криму. VI – XIV ст.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 107.