Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

1968 р. По Україні

Розмір зображення: 800:564 піксел

Аркада жилих будинків у Нестерові. 17 ст. Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 250.

Після Львова великим осередком культури і мистецтва було місто Жовква (тепер Нестеров). Колись на цьому місці існувало село Винники; його захопив польський магнат Жолкевський, збудував тут замок і надав новоствореному місту право самоврядування. Магнати були зацікавлені в розвитку міської торгівлі та ремесла як джерел прибутку. Однак на Україні самоврядування було куце, і міщани, хоча формально й користувалися ним, насправді залежали від сваволі феодала. Завдяки енергії й заповзятості своїх мешканців Жовква незабаром уславлюється ярмарками, а також ремісниками-мулярами, різьбярами, сницарями та малярами і ювелірами, вироби яких стають відомі далеко за межами міста.

У забудові Жовкви зберігся у фрагментах середньовічний містобудівний прийом, подібний до застосованого у Львові, але інакше здійснений. У Львові кожний будинок був не подібний архітектурою до іншого; спільними у них були тільки однакова ширина та кількість вікон. Натомість у Жовкві всі будинки мали не тільки рівну ширину та однакову кількість вікон (три), а й схожу архітектуру фасадів. На першому поверсі в них є підсіння з трьох відкритих арок. Такими будинками забудована не тільки ринкова площа, але й прилеглі вулиці. Виразний ритм аркад єдиним ланцюгом охоплював площу по периметру з трьох боків, бо з четвертого вона примикала до замкових мурів. Суцільне підсіння-аркада створювало в негоду затишок, а в спеку- – холодок і водночас являло собою сильний засіб архітектурної виразності. Склепіння й портали скромно оздоблені ліпленими та різьбленими в камені прикрасами в стилі Відродження.

Творчість жовквівських умільців лишила значний слід у мистецтві. З Жовкви походять видатні майстри – Іван Маляр і вже згаданий нами Іван Руткович, творчість якого вплинула й на інших художників. Жовквівські будівничі, серед них Павло Щасливий та Петро Зичливий, були добрими майстрами. Вони працювали спершу в Львові, а потім у Жовкві. Імен місцевих теслярів ми не знаємо, але переконливим доказом їхнього таланту є їх твори в Жовкві.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 242 – 245.