Церква Різдва Богородиці

Перша церква в Білій збудована у 1582 р. 1, згоріла у 1646 р. На її місці була збудована нова дерев’яна церква. В грамоті Катерини Радивил на заснування монастиря у 1690 р. сказано, що “церква здавности збудована”. 2 При церкві Різдва Пр. Богородиці Більського монастиря у 1744 р. Фома Мушинський написав нотолінійний Ірмолой (тепер зберігається в Москві в Державному Історичному Музеї). 3 У 1747-1749 рр. для василиянського монастиря збудовано нову церкву, ймовірно, за проектом Павла Фонтани4 на кошти Михайла Казимира Радивила. 5 В цій церкві перебували мощі св. Йосафата Кунцевича (тепер у Римі). У 1864 р. монастир ліквідовано, а у 1875 р. у вже православній церкві єпископ Модест 2 лютого офіційно прийняв православ’я, хоча велика частина греко-католиків не заакцептувала цього і залишилась католиками. 6 У 1890 р. проведено відновлення церкви з наданням їй ззовні рис російського православ’я за проектом академіка Віктора Сичугова. 7 У 1918 р. перетворена на костел і реставрована з поверненням первісного вигляду у 1924 р. під наглядом і за проектом А. Шишко-Боґуша. 8 У 1945 р. відновлена після воєнних руйнувань. 9

Пізньобарокова церква розташована на схід від ринку при тереспільській дорозі. Тринавова базилікова споруда з трансептом і вівтарем, півциркульно в плані завершеними. По обидві сторони вівтаря розташовані прямокутні дворівневі захристії. Чільний фасад фланкують дві квадратові в плані вежі. На осі дворівневого фасаду розташований головний вхід, обрамований порталом. Чільний фасад завершений бароковим фронтоном, фланкованим волютами. В тимпані фронтону поміщені дати “1747-1966”. Вежі, розділені на шість рівнів, вінчають барокові завершення. На перетині головної нави і трансепту здіймається сплюснена барокова баня. Двосхилі дахи вкриті дахівкою.

В інтер’єрі головна нава розділена на два прясла, перекриті циліндричними склепіннями з люнетами. У вівтарі теж циліндричне склепіння з люнетами, рамена трансепту перекриті циліндричними, а бічні нави – хрестовими склепіннями. Хори, розташовані при західній стіні, оперті на три арки, утворені двома пілонами та пристінними пілястрами. На склепінні над вівтарем зберігся стюковий поліхромова-ний барельєф св. Трійці з 1757 р. Збереглася і частина барокового вистрою церкви з XVIII ст. (головний вівтар, деякі ікони).

Поряд з церквою розташований корпус келій василиянського монастиря, збудований коштом Михайла Казимира Радивила у 1742-1745 рр. Тепер тут приміщення католицької плебанії. Вхід на прицерковну територію, огороджену муром, веде через браму з другої половини XIX ст.

Джерела:

1. ЛНБ ім. В. Стефаника HAH України, відділ рукописів. Ф. 77. Спр. АСП – 439.

2. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

3. Ясиновський Ю. Українські та білоруські но-толінійні Ірмолої 16-18 століть. – Львів, 1996. – С. 395.

4. Seniuk В., Zwierzchowski R. Cerkwie hrabstwa bialskiego na rysunkach Leonarda Targońskiego, geometry przysięgłego Jego Królewskiej Mości. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 72.

5. Gawarecki H, Marszałek J., Szczepanik Т., Wójcikowski W. Lubelszczyzna. – Warszawa, 1979. – S. 119.

6. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 17.

7. ХВЕВ, 1891. № 6. – C. 91.

8. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992. – S. 17.

9. Там само.

Усі посилання за Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 93 – 95.

Підготували Микола Жарких та Іван Парнікоза (НІАМ "Київська фортеця")