1966 р. Історія українського мистецтва
Яскравими зразками ювелірного мистецтва X століття, в яких поєднуються звіриний і рослинний орнаменти, є широко відомі оправи турячих рогів (посудин для пиття) з Чорної Могили в Чернігові, зроблені з срібла і прикрашені карбуванням та черню [Оправи турячих рогів з Чорної Могили в Чернігові вперше видав Д. Я. Самоквасов у 1874 році та пізніше – в 1917 році. Див.: Д.Я.Самоквасов. Могильные древности Северянской Черниговщины. М., 1917].
Оправу меншого рога (іл. 287) прикрашено чудовою рослинною орнаментацією з плетива чотирьох лілій, близькою за своїм візерунком до іранських зразків. Але походження самої Ьправи, безумовно, місцеве.
Оправа другого турячого рога – багатша (іл.288). В основу малюнка тут покладено сюжет, де фігурують фантастичні звірі, птахи і люди. Центральна частина оправи, де вміщено зображення, позолочена, а краї прикрашені рослинними візерунками, виконаними черню. Фантастичних звірів подано в найхимерніших сплетіннях. В одному місці сплелися два дракони, що гризуть один одного, обабіч них – два орли. Праворуч від цієї групи великим планом зображено двох грифонів, сплетених між собою хвостами і крилами, що утворюють візерунок у вигляді рослинної пальметки. Праворуч від грифонів стоїть вовк з повернутою до них головою з широко розкритою пащею та вишкіреними зубами. За вовком – півень, готовий до стрибка на звіра. Далі йде композиція з двох людських постатей – чоловіка й жінки, що біжать у бік підстреленого орла. В руках у них луки із стрілами.
Б. О. Рибаков вбачає у цих малюнках сюжети з чернігівської билини про молодого дружинника Івана Годиновича, його наречену Настасію та Кащея Безсмертного [Б. А. Рыбаков. Древности Чернигова. – «Материалы и исследования по археологии СССР», № 11, 1949, стор. 49].
Рослинну орнаментацію турячого рога представлено також широко розповсюдженим на Русі у X столітті візерунком з чотирьох лілій, переплетених між собою стеблинами. Подібний малюнок можна бачити на срібних застібках з відомого чернігівського кургана Гульбище, на бронзових нашивних бляшках до кінської збруї з розкопок дружинницьких поховань Шестовицького могильника. Таким самим візерунком з чотирьох лілій оздоблено держално меча, знайденого у Києві біля Золотих воріт. Всі ці речі здебільшого належать до X століття.
Візерунки з лілій були поширені не тільки на Придніпров’ї, а й на всій території Русі цього часу. Вони відомі також у Чехії та Моравії, де виникли, можливо, під впливом придніпровських зразків.
Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 364.