Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Спиляєш дерево – загине церква

Валерій Литовченко, Ганна Травінцева

Дата: 25.11.2007

Над унікальним симбіозом двох пам’яток – природи та історії – нависла загроза. В Чернігові негайного порятунку потребує трьохсотлітній дуб, який своїм корінням тримає купол найвищої у Європі підземної церкви святого Феодосія. Зрубати дерево не можна – чернігівські печери святого Антонія без нього можуть обвалитися. А це – чотири мурованих підземних храми.

Підземна церква Феодосія – пам’ятка не тільки архітектури, а ще й акустичного мистецтва. Вона найвища з усіх підземних церков Європи – майже 9 метрів. Це класичний храм українського бароко, який опустив під землю невідомий архітектор. Посадили над нею дуб навмисне чи він уже ріс під час будівництва – зараз не встановиш.

Але за триста років церква і дуб міцно зрослися. З часом дерево почало старіти й трухлявіти – тріснув стовбур, вітер звалив половину гілок. Однак зрубати дуб не можна – тисячі дрібних корінців одразу приведуть до печер воду.

«По пустотах, які з’являться на місці згнилого коріння, почне проходити вода, – говорить Володимир Руденок, завідувач відділу печер Національного історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній». – Печери почнуть замокати. Суглинки, в яких вони викопані, дуже погано витримують вологу. Ці грунти перетворюються на справжній кисіль, і склепіння печер можуть не витримати й обвалитися».

Відомо, що старі дуби століттями тримають схили Болдиних гір у Чернігові, де давні ченці дев’ятсот років тому почали створювати монастир, який зараз відомий як Антонієві печери. До речі, сама назва цієї місцевості теж походить від древньої назви дуба – болда, звідси Болдині гори.

Крім коріння, печери та дуби пов’язує давня легенда. На одному з них «працював» прототип Солов’ярозбійника – злодій Малей. Правда, вгамував його не чернігівський богатир Ілля Муромець. За переказами, страшного розбійника з чернігівської околиці, котрого ніхто не міг здолати, приборкав святий Антоній. Батько руського чернецтва, який прийшов у ці ліси, навернув зарізяку у християнство: той прийняв постриг і став ченцем.

Колись на Болдиних горах росло більше сотні дубів. Зараз не нарахуєш і десятка. Маленькі саджанці нищать свійські кози, а старі дерева – час та місцеві вандали. Щоб церква не обвалилась, дуб над нею стягнуть металевим паском, а дупла заллють бетоном, однак такого «лікування» вистачить не надовго. Тож керівництво музею у питанні, як продовжити вік дерева, сподівається на пораду вчених…

Довідка «УМ»

Антонієві печери – унікальний підземний архітектурний комплекс ХІ – ХІХ ст., заснований на початку ХІ ст. батьком руського чернецтва Антонієм Печерським – одним із засновників КиєвоПечерського монастиря.

На території печерного комплексу збереглась одна з найвизначніших пам’яток давньоруської архітектури домонгольського періоду – Іллінська церква. Підземний комплекс монастиря має загальну довжину 350 метрів. З 1967 року Антонієві печери та інші споруди Троїцько-Іллінського монастиря входять до складу архітектурноісторичного заповідника.

Джерело: “Україна молода”