Архангел Михаїл. Ікона 15 ст.

Пензлю іншого невідомого видатного майстра, також послідовника суворого й урочистого стилю, обдарованого тонким живописним і декоративним відчуттям, належать дві ікони з зображенням архангелів Михаїла та Гавриїла з Дальови (Лемківщина); на жаль, нижче колін ікони зрізані. Архангелів подано в молитовній позі з похиленими головами і обличчями, зверненими до центра. В руках у кожного з них жезл та білий круг з монограмою «X». На темно-оливковому зеленому поземі, як і в «Преображенні», дрібні квіти – деталь, досить типова для галицьких ікон XV століття.

В образах архангелів майстерно розкрито тогочасний ідеал одухотвореної, опоетизованої і обожненої краси людини. Глибокі насичені кольори в контрастних поєднаннях (палаючої кіноварної червені, приглушеного тону золотистої вохри та темної синявої зелені), стриманий, чіткий ритм прямих і ледь-ледь ламаних ліній, зосереджений, сповнений поваги та якоїсь скорботної задуми вираз облич надали образам глибокого емоційного й піднесеного звучання.

Особливо майстерно модельовано обличчя плавним вохренням темного відтінку по зеленкуватому санкирі з легкими рум’янцями та підкресленням найосвітленіших місць незначними движками, покладеними впевненими ударами пензля. Темні, специфічних опуклих обрисів голови ангелів з буйними кучерями, перехопленими білою стрічкою, м’яко вимальовуються на мерехтливому тлі позолочених німбів, облямованих кіноварною смужкою. Іконографічно ці зображення збігаються з аналогічними новгородськими іконами, але в способі виконання відчуваються риси іншої живописної школи.

Наявність комплексу певних рис дає підставу пов’язати із сферою впливу цього видатного майстра низку інших творів XV століття («Св. Юрій-Мученик» з Тур’я, «Богородиця-одигітрія» з Берегів-Долішніх) (с. 222).

Архангел Михаїл. Деталь ікони з Дальови. XV ст. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 219.