Благовіщення. Ікона 1 пол. 16 ст.

Розмір зображення: 671:800 піксел

Група ікон з Дальови, що належать, очевидно, одній майстерні, але різним майстрам і різним періодам, в середовищі перемишльського кола найкраще характеризує перехідну добу кінця XV – першої третини XVI століття. До творів з яскраво визначеними рисами, типовими для початку XVI століття, належить монументальний празничний ряд з 12 зображеннями з Дальови, мабуть першої третини XVI століття. Дальовські святкові ікони деякою мірою стверджують думку про те, що в XV столітті була тенденція трактувати цей ряд у монументальному плані.

В дальовських іконах празничного ряду кольори набули соковитої свіжості, чистоти та дзвінкої насиченості. Кіновар і багряний, блакитний і тепло-зелений, вохра і білий кольори тут поєднуються з золотом тла. В деяких місцях застосовується прийом доповнювальних рефлексів, як, наприклад, прозоро-теплі зелені відливи на кіноварно-червоному одязі Гавриїла в «Благовіщенні» – одній з найкращих композицій дальовського циклу (іл. 166). На обрамленні з’являється декоративний гравірований рослинний орнамент. Смуга оливкового зеленого позему вкрита, як і в інших іконах з Дальови, стилізованими рослинними мотивами кущиків світлішого відтінку. Обличчя – своєрідного округлого овалу і світлої карнації. Чіткість і ясність композиції досягаються підкресленою ритмічністю ліній, які відтворюють складки на драпіровках, виділяють форми тіла і виявляють приховану динаміку руху. Лінія і кольори площини силуетів стають рівнозначними компонентами в побудові художнього образу, сповненого дії і внутрішньої емоційності. Однак треба відзначити деяке укорочення пропорцій, типове для багатьох творів (с. 247 – 249).

Благовіщення. Ікона з Дальови. Перша половина XVI ст. Львівський музей українського мистецтва.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 246.