2008 р. У Дніпропетровську «відважно» увічнили «героїв нашого часу»

Вадим Рижков

Дата: 29.05.2008

«Дніпропетровськ не перше, але й не друге місто в Україні» – цю сентенцію періоду президентства Л. Кучми любили повторювати його земляки, сміючись над мешканцями столиці й інших регіонів. У той час колишня брежнєвська «кузня кадрів» знову стала «законодавцем мод», а з Дніпропетровська, як зі знаменитої гоголівської «Шинелі», з’являлися «перспективні» люди, ідеї та віяння. Вочевидь, не випадково у місцевих чиновників ще тоді зародилася думка закласти «алею слави» з бронзовими бюстами знаменитих дніпропетровців із президентом Л. Кучмою на чолі.

І хоча часи змінилися, а створення такої алеї стало «неактуальним», сама ідея, схоже, все ж отримала путівку в життя. Щоправда, сьогодні у Дніпропетровську стало модно ставити прижиттєві пам’ятники не відомим політикам, що опинилися на пенсії, а «невідомим олігархам» – новим господарям життя.

З весни нинішнього року центральна площа Дніпропетровська – міста, що готується до прийому гостей і учасників футбольного чемпіонату «Євр 2012» – нагадує руїни Сталінграда. З жахом городяни спостерігають, як місцева влада «благословила» знесення двох монументальних будівель, що входять до архітектурного ансамблю головної площі – готелю «Центральний» і універмагу «Дитячий світ».

Останній був побудований ще в довоєнний період за проектом відомого зодчого Олександра Красносельського й був одним з небагатьох зразків національної української архітектури в Дніпропетровську. Метикуваті забудовники, які «пробили» це рішення в міськвиконкомі, почали знищувати будівлі стахановськими темпами, щоб розчистити майданчик під будівництво…

Громадськість поставили перед фактом

Тим часом упродовж півроку представники інтелігенції, громадські організації й навіть депутати міськради неодноразово вимагали від міського голови Івана Куліченка провести належні, згідно із законом, громадські слухання. Обурені городяни збирали підписи за порятунок «Дитячого світу», розклеювали листівки й виставляли пікети. А почалося все з того, що напередодні нового року до місцевої преси просочилася сенсаційна інформація – міська містобудівна рада схвалила будівництво на місці «Дитячого світу» й готелю «Центральний» чергового торгово-розважального центру.

Ця новина настільки не в’язалася зі здоровим глуздом, що в неї не всі й не одразу повірили. Проте міський голова, який зібрав журналістів на прес-конференцію, щоб поділитися планами на наступний рік, змушений був визнати, що будівлі дійсно «приречені». Замість них має постати торговий центр зі скла й бетону з підземними паркінгами для автомобілів. При цьому І. Куліченко заявив, що готель «Центральний» аж ніяк не є шедевром архітектури, а «Дитячий світ», за його словами, свого часу був збудований «за іноземним проектом», а тому «не вписується в навколишнє архітектурне середовище».

Пізніше, коли журналісти й громадська організація «Громадський актив Дніпра» порушили питання про те, що «Дитячий світ» – це витвір відомого українського зодчого, а обидві будівлі входять до єдиного архітектурного ансамблю центральної площі, мер висунув дещо інше пояснення: він з головним архітектором міста Юлією Саєнко почав стверджувати, що «Дитячий світ» вже не є пам’яткою архітектури внаслідок… капітального ремонту на початку 1980-х, коли були дещо видозмінені дах і задній фасад будівлі.

«Законодавство України про культурну спадщину, – пояснювала Ю. Саєнко, – свідчить, що якщо до пам’ятки архітектури внесені зміни, що змінюють її вигляд і вимагають відновлювальних робіт, то, це вже не пам’ятка. Щодо «Дитячого світу», – визнала вона, – суперечки були, але дійшли висновку, що це звичайна будівля, а не пам’ятка архітектури. За новим генеральним планом – це цінна історична забудова. Будівлю можна знести. Сама по собі вона не є пам’яткою, а лише формує середовище. «Середовище» відстояли на містобудівній раді – ми не допустили будівництва на цьому місці висотної будівлі».

Проте таку позицію головний архітектор зайняла не одразу. До цього вона старанно ухилялася від відповіді або відповідала запитанням на запитання: «Хто вам сказав, що «Дитячий світ» зноситимуть?» А І. Куліченко не раз намагався «перевести стрілки» не тільки на підлеглих, а й… на ДАІ: не зморгнувши оком, він заявив, що звести огорожу навколо «Дитячого світу» дозволили даїшники.

Журналісти поскаржилися міністру внутрішніх справ Юрію Луценку, й з’ясувалося, що на всіх документах, що дозволяють встановити огорожу або знести готель, стоять візи самого градоначальника. З руйнуванням «Дитячого світу» схема вийшла значно хитрішою – за відсутності Івана Івановича (!) міськвиконком дав своє «добро», при цьому підставою стало… рішення суду, що забороняє перешкоджати знесенню будівлі.

Судячи з усього, до подібних хитрощів довелося вдатися тому, що знесення «Дитячого світу» викликало невдоволення навіть у деяких представників обласної влади. Головний архітектор області Світлана Кушнір наполягала на тому, що будівля все-таки є пам’яткою архітектури й її слід зберегти. Тієї ж думки дотримувалися й деякі авторитетні фахівці.

Під час розгляду ескізного проекту торгового комплексу «Пасаж», який мав постати на місці знесених будівель, обласна консультаційна рада з охорони культурної спадщини вказала розробнику – творчій майстерні ТОВ «Дольник і К» – на недоліки й необхідність доробки з урахуванням зауважень і рекомендацій ради. Член ради, професор С. Ревський говорив про те, що «Дитячий світ» слід вважати знову виявленою пам’яткою архітектури й це слід врахувати під час прийняття рішення про розміщення торгового комплексу.

А рецензент А. Гаврилов звернув увагу, що запропонований ескізний проект не враховує наявної забудови. Підсумовуючи рекомендації, фахівці підкреслили, що новий торговий комплекс має гармоніювати з будівлями поряд, а від «Дитячого світу» необхідно зберегти хоча б фасадні стіни. При цьому, після доробки документації з урахуванням зауважень проект слід винести на повторний розгляд.

Однак до повторного засідання справа так і не дійшла – обійти «формальність» забудовникам допомогла… дніпропетровська Феміда. Як стверджує Ю. Саєнко, підготувати документи на засідання міськвиконкому ГоловАПУ довелося, оскільки їм надійшов виконавчий лист. Та й саме рішення міськвиконкому від 21 квітня 2008 року, що дозволяє ТОВ «ГУМ» провести демонтаж нежилої будівлі по проспекту Карла Маркса, 48, винесене на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2008 року.

Феміда на боці тих, у кого гроші

Цікаво, що про існування схожої схеми, що дедалі ширше практикується в Дніпропетровську, зовсім недавно розповідали на прес-конференції активісти громадської організації «Громадський актив Дніпра». За словами координатора цієї організації Андрія Денисенка, місцеві ділки, щоб обійти численні інстанції й узгодження при отриманні земельної ділянки, будівництві або знесенні будівлі просто вважають за краще звертатися до суду.

А міські чиновники «забувають» оскаржити судові рішення або роблять це формально, про людське око. При цьому вони заявляють, що змушені підкорятися вимогам суду. Насправді, стверджує А. Денисенко, для реалізації подібної схеми необхідна негласна змова трьох сторін – зацікавлених представників бізнесу, корумпованих чиновників і служителів правосуддя.

Тепер міський голова Іван Куліченко заявляє, що йому вже нічого коментувати. «Життя, – філософськи міркує він, проводячи рукою по кишенях, – не стоїть на місці й диктує свої умови. Є власники, інвестори. І я розумію людей, які витрачають великі гроші, щоб купити майно, а потім усе це знести й побудувати інше». До речі, імена інвесторів І. Куліченко не розголошує, зазвичай посилаючись на те, що «забув удома записника».

Проте автор ідеї будівництва нового прибуткового об’єкта – девелопер і керівник ПФК «Спарта» Геннадій Аксельрод, сам «засвітився» в пресі й на місцевому телебаченні. Таким чином, пояснив він, «ми потихеньку проводимо громадські слухання». Бізнесмен вважає, що проти зносу «Дитячого світу» виступають здебільшого жителі міста, яким «за 65».

Молоде ж покоління ставиться позитивно – вони, за словами Г. Аксельрода, «хочуть отримати сучасний торговий центр з красивим фасадом». Архітектора, який розробив проект, буцімто надихнув «Пасаж» у італійському місті Мілан.

У дніпропетровському «Пасажі» розмістяться торгові ряди й чотири ресторани на верхньому поверсі. Прикрашатиме торгово-розважальний центр унікальне підсвічування, яке «оцінили навіть у Лондоні». На стіні скляної будівлі встановлять 120-метровий монітор, на якому транслюватимуть футбольні матчі «Євро-2012». Завдяки цьому гру футболістів побачать ще 30 тисяч уболівальників, які не зможуть потрапити на стадіон.

«У всьому світі, – пояснює інвестор, – прагнуть «вилизати» центр міста. Хочуть залучити туристів. Наше завдання – зробити центр Дніпропетровська одним із найкрасивіших в Україні. Зрозуміло, що всі ми хочемо заробити на цьому гроші. Але при цьому хочемо, щоб наші гроші мали й другий бік – це благо для городян і для приїжджих. Якщо ми встигнемо до «Євро-2012» запустити «Пасаж» і «Браму» (50-поверховий хмарочос на шляху від центральної площі до Дніпра – В.Р.), уявляєте очі туристів, які приїдуть до нас на матч? Вони, напевно, подумають, що помилилися містом і потрапили кудись у Стокгольм. Тому з «буркотінням», провокаційними запитаннями журналістів треба змиритися i йти вперед».

Проте не лише журналісти, а й чимало городян продовжують «буркотіти», а активісти «Громадського активу Дніпра» написали в Секретаріат Президента послання, де просили врятувати від «сучасних вандалів» один iз небагатьох зразків української національної архітектури. Адже Дніпропетровськ, нагадують вони, знаходиться не в Швеції й не в Італії, а в Україні. Та й навряд чи тому ж шведу або італійцю, котрий приїхав на футбольний чемпіонат, схочеться потрапити зі Стокгольма до Стокгольма, а з Мілана до Мілана.

Однак якщо «підготовка до чемпіонату» триватиме так і далі, попереджають ГРАДівці, то Дніпропетровськ, дійсно, можна буде не впізнати всього за декілька років. Активісти, які намагалися зупинити вандалів, стверджують, що справжніми власниками «Дитячого світу», як й інших монументальних будівель, що входять до архітектурного ансамблю головної площі – Центрального універмагу й навіть колишньої будівлі Міністерства чорної металургії УРСР – уже давно є бізнесмени, близькі до групи «Приват».

Тепер вони підбираються до шедевра національної архітектури – готелю «Україна», збори акціонерів якого мають відбутися найближчим часом. Навпроти готелю вже півроку стоять руїни колишньої міської бібліотеки, де ПФК «Спарта» збирається збудувати ще один торгово-розважальний центр. Ходять чутки, що до знесення готують і будівлю Центрального універмагу – останній витвір А. Красносельського, що залишився в центрі Дніпропетровська.

Щоправда, міський голова І. Куліченко заспокоює городян, запевняючи, що про Центральний універмаг «поки не йдеться». Зате найближчим часом, за його словами, в місті зноситимуть інші великі універмаги, що залишилися від радянських часів. Крім того, влада міста умудрилася продати багато громадських туалетів – тепер у них знаходяться магазини та ресторани. А на місці «відхожого місця» за будівлею облдержадміністрації міський голова захотів відкрити кафе для футбольних «фанів» – спеціально до «Євро-2012».

«Сюрпризи» не закінчилися?

Жителів Дніпропетровська може шокувати і ще один проект, який передбачає знесення в центрі міста… обласного кардіологічного центру, де за допомогою унікального обладнання сьогодні обстежують хворих з усієї Дніпропетровщини. Лікарню хочуть винести на околицю міста, а на її місці звести готель для євротуристів.

Схожа ідея за підтримки градоначальника виносилася ще два роки тому, однак тоді її ініціатори, через галас у пресі, дали «задній хід». Тепер, під прикриттям підготовки до футбольного чемпіонату, вони знову подумують повернутися до нереалізованого проекту.

Найдивовижніше, що в центрі мільйонного Дніпропетровська, зокрема й на головному проспекті, роками й навіть десятиліттями стоять руїни й справжні пустирища, що заросли двометровою амброзією. Напівзруйновані будинки з вибитими шибками, а бува й убогі мазанки, побудовані в позаминулому столітті, «прикрашають» околиці стадіону «Дніпро», де проходитимуть матчі «Євро-2012». «Зарезервувавши» за собою ці ділянки, потенційні інвестори або просто спекулянти міською землею й нерухомістю поспішають проковтнути черговий «жирний шмат», користаючись тим, що таку можливість їм люб’язно надає влада Дніпропетровська.

Тим часом у місцевій пресі відкрито пишуть про зближення дніпропетровського градоначальника з представниками групи «Приват» і про те, що в разі дострокових виборів вони мають намір фінансувати так званий блок Куліченка. Так чи інакше, але теплі стосунки мера з деякими бізнесменами для дніпропетровців аж ніяк не є таємницею. Чого хоча б варта історія з так званим пам’ятником «невідомому олігарху», бронзова фігура якого минулого року з’явилася на Катеринославському бульварі.

Обізнані люди стверджують, що статуя – точнісінька копія все того ж Геннадія Аксельрода. Сам І. Куліченко на прес-конференції пояснив, що група бізнесменів зробила своєму товаришу подарунок на день народження. Однак прибрати самочинно встановлену статую він відмовився. За мера це зробили активісти Блоку Юлії Тимошенко, які під час виборчої кампанії в присутності преси демонтували бронзову фігуру. Однак, щойно закінчилися вибори, «олігарх» знову постав на колишньому місці з бронзовою цигаркою в руці…

Джерело: «День»