Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Пасленк м (Paslęk)

Пасленк м (Paslęk)

Розмір зображення: 1341:1243 піксел

Пасленк (пол. Pasłęk, раніше Holąd Pruski, нім. Preußisch Holland) — місто в Північній Польщі. Належить до Ельблонзького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. В 1975–1998 роках місто адміністративно входило до Ельблонзького воєводства. Згідно даним 30 червня 2014 р. місто налічувало 12 452 мешканців. Місто має розвинене сільське-господарство та легку промисловість. Тут функціонує молокозавод (що продукує молочні продукти на всю північну Польщу), млин та сушила збіжжя. Пасленк лежить біля важливої для Північної Польщі експрес-дороги S7, з двома з’їздами.

Пасленк розпочинався як надзвичайно вигідне з точки зору обороноздатності городище прусів – погезан. Місто захопили хрестоносці під час захоплення Погезанії Германом фон Балком в 1237-1238 рр. Місто за хрестоносців отримало цегляні стіни з баштами та замок. Уклад міста та розташування кріплень були нерегулярними та були пристосовані до умов височини над долиною річки Вузької.

З пам’яток в Пасленку вціліли:

Замок починався близько 1320 р. з однієї прямокутної будівлі – сучасного північного об’єму. Пізніше добудовано два крила та дві круглі вежі. Під найстаршим об’ємом збереглися підвали. В сучасному замку діє музейна кімната.

Має пізньо-ренесансний фронтон та готичну підтень.

– головна брама середньовічного міста збудована близько 1330 р.

Презбітеріум збудовано близько 1300 р. У стіні граматна куля часів польсько-шведських війн.

, який існував вже 1408 р. Він був відбудований в 1592 р. і реставрований у 1826 р. зараз у ньому містяться православна та лютеранська громади.

Старовинні кам’янички 18-19 ст., в стінах яких можуть бути більш ранні елементи, вул. Хороброго, Домбровського, Осіньського і Сенкевича.

Українці в Пасленку

Третьою по часу виникнення і однією з найбільших найважливіших парафій Ельблонзького деканату української греко-католицької церки є парафія у Пасленку. Містечко засноване голландськими переселенцями, імовірно, вперше відвідали українці за часів семирічної війни, коли тут в 1758 р. розміщувалися війська Російської імперії під командуванням генерала Паніна.

Під час першої світової війни в битві під Таненбергом прусаки взяли близько 93 тис. полонених з російської армії. В цей час виник великий табір військовополонених в Полку (Polku) коло Пасленка. Тут було збудовано бараки та виник цвинтар. Військовополонені працювали в селян на Жулявах та Ельблонзькій височині. Зрозуміло, що серед полонених вояків було багато українців.

В січні 1945 р. радянські війська швидко опанували Пасленк. Проте, 13 січня 1945 року тут було втрачено 6 бойових літаків. В бою за місто загинув українець – Герой Радянського Союзу Анатолій Чепуренко з 32-ї танкової бригади.

В рамках акції «Вісла» на Пасленщину було відправлено близько 6,2 тис. українців у 17 транспортах. Сучасні парафіяни греко-католики походять наступних населених пунктів Галичини: Бірча, Стара Бірча, Бояничі, Буйновичі, Бук, Цевків, Хатовичі, Хлопятин, Хотиліб, Хотинець, Червона Вода, Дахнів, Должиця, Дрогобич, Дубини, Гораєць, Грошівка, Грушів, Гута Поруби, Ігнаші, Яблониця, Яблониця Руська, Явлениця, Явірник, Явірник Руський, Явірець, Команча, Костяшин, Козівка, Криве, Лисові Ями, Лишманка, Любачів, Лодинка Гірна, Луги, Молодів, Монатсирів, Мичків, Нетребка, Ніновичі, Нове Село, Осередів, Павлокома, Пічкарів, Полянки, Путків, Радава, Руда Любицька, Рибно, Селиська, Смітків, Сибичів, Татарковичі, Терка, Турдуковичі, Товричі, Товрильне, Улюч, Улазів, Віслок, Віслок Великий, Заліська Воля, Зажиле, Завадка Морохівська, Завій та Жуків.

Під кінець 1947 р, ще перед закінченням акції «Вісла» пораховано, що в Пасленському повіті живе біля 600 українців – греко-католиків. В 1948 р. їх кількість нараховувала вже 2522 особи.

Депортовані українці відремонтували зруйновані господарства та своєю сумлінною працею заслужили на зичливість сусідів та місцевої влади, до того дуже неприхильної українцям. Однак, всі вони не мали своєї церкви. Після 1956, з ув’язнення вийшов Стефан Вишинський. Відбулися політичні зміни, змінилося відношення влади до релігії. З 1952 р., коли розпочалася діяльність греко-католицького приходу в Циганку біля Нового Двору, а від 1957 р. в Дзежґоні, українці з околиць Пасленка починають робити зусилля що утворення парафії у Пасленку. Утворюється комітет, головними діячами якого були: Анна Святило (Садівник), Олександр Деревецький, Олександр Бабицький, Дмитро Зільник, Роман Кізик та Йосиф Федак. Перша зустріч з о. єпископом Романом Вільчинським – адміністратором Вармінської диоцезії, відбулася в Дзежґоні 1958 р. (імовірно, в місцевій парафії). На ній було скоординовано плани. Під час наступної зустрічі, також в Дзежґоні у о. Євстафія Харкаліса було вирішено підготувати список прихожан і представити його в Службі внутрішніх справ в Ольштині. Список цей приготувала Анна Святило. Згодом вона писала:

«Першим кроком була зустріч з єпископом Вільчинським, який був у костелі в Пасленку. І хоча були перешкоди з боку священника Зайковського – пароха римо-католицької парафії, я не уступала. Після однієї зустрічі з єпископом я йшла вперто на другу. І так, зібравши біля 500 підписів українських родин, після довгих старань і численних перешкод, прагнення збулося в 1959 р.».

Старання про утворення греко-католицької парафії в Пасленку закінчилися успіхом. Єпископ Роман Вільчинський наказав місцевому пробощу надати доступ греко-католикам до костелу по суч. вул. Василя Гриника, 1 з метою греко-католицьких богослужінь. На пастиря парафії Різдва Богородиці призначив отця Івана Яремина – вікарія в костелі святого Миколая в Ельблонгу. До нової парафії приписано Пасленк і 79 навколишніх сіл, а також ельблонг, Моронг, Оструду та Орнету. На цей момент це була одна з найбільших та перших парафій в місцях депортації.

Від того часу неороманський костел св. Йосифа став місцем відправлення східної літургії. Наразі це церква Різдва Богородиці. Перше Богослужіння 7 квітня 1959 р. на Благовіщеня. Отець Яремин відслужив службу у візантійському обряді та виголосив проповідь українською мовою. До псленка прибуло багато вірних з Пасленка та навколишніх сіл. Дяком став Михайло Яворницький, церківниками – Олександр Деревецький, Олександр Бабіцький та Дмитро Зільник. Церкву віддано під опіку Матері Божої, а на храмове свято обарно 21 вересня Свято Різдва Пресвятої Богородиці. У першому році існування нової парафії таїнство хрещення та миропомазання прийняло 12 дітей.

Перші орнати отримано від о. Митрата Василя Гриника з Циганка. Вірні постійно старалися облаштувати костел та надати йому риси церкви: тут розташовано вишивані полотна та рушники, свічки, орнати, організовано страж при гробі Спасителя. Частими гостями парафії протягом перших років її діяльності були римсько-католицькі ксьондзи, які приїжджали щоб брати участь в літургії в східному обряді. В шкільний 1963/64 р. розпочато уроки релігії для дітей молодших шкіл – в неділю після служби. З 1973 р. катехези навчали сестри Агнета Галамай, Стефанія Береза, Богдана Петришин, Романа Туцька, Анна Пецунко та отці сотрудники (вікарії).

Важливою подією стало введення міністрантської служби. 6 січня 1965 р. підчас богослужіння в перший день свят Різдва – хлопці виступили в спеціально пошитих з тої оказії нових далматиках. Наступні роки під пильним оком Служби Безпеки з Ельблонга вірні Пасленка продовжували зміцнювати свою парафію.

Молодь з сіл Свендково, Шимбори, Сковрони і Годково створили хор, керівником якого став іван Трухан. Відбувалося читання українських книжок, яке вела Іванна Галушка. Від 1960 року в селах Годково, Добри, Лукшти, Бєліца, Єльонки працювали пункти навчання української мови.

У 1970-х рр. Пасленк був одним з осередків діяльності Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ). У містечку мешкали активісти УСКТ Люба Жолондик з чоловіком. Вони походили з околиць сіл Журавця та Озера біля озера Дружно.

27.04.1975 р. в Пасленку в відбувся концерт-огляд гуртків з нагоди 20-річчя УСКТ. У хроніці УСКТ в Ельблонгу знаходимо імена тодішніх активістів з Пасленка.

24.08.1975 р. повітовий будинок культури в Пасленку прийняв постановку «Безталанної» Перемиського драматичного гуртка.

29.04.1979 р. стало місцем виступу хору «Думка» з Гурова-Ілавецького та «Червоної рути».

В 1983 р. Польщу відвідав владика єпископ Андрій Сапеляк – апостольський візитатор для українців Аргентини.

Від 1984 р. до парафії почали прибувати нові священики. Першим з них був отець Іван Лайкош. Прибуття нових священиків мало великий вплив на ангажування вірних, в тому числі дітей та молоді, в життя парафії. 3 квітня 1992 р. костел в Пасленку перейшов у власність греко-католицької парафії. Цьому дуже посприяла позиція ординарія Вармінської дієцезії о. єпископа Едмунда Піща. Після цього продовжено облаштовувати храм як східну церкву. Тут розміщено іконостас зроблений Іваном Кубашком з Волчант згідно до проекту Богдана Боберського – архітектора з Варшави. Автором ікон був Ярослав Вишенко з Підляшшя. В 1993 року о. Андрій Сорока виступив до Воєводського консерватора з проханням о згоду на будівництво нової закристії. В 1993-1995 рр. розпочалася розбудова храму: відремонтовано дах, видовжено костел на новий презбітеріум і закристію.

21 вересня 1995 р. відбулося урочисте посвячення іконостасу – його виконали єпископи Іван Мартиняк та Анджей Слівінський. 15 лютого 1996 р. пасленська парафія та кафедра Св. Миколая в Ельблонгу святкували 60-річчя отця-митрата Івана Яремина. В урочистості прийняли участь єпископи Іван Мартиняк та Анджей Слівінський та 10 греко-католицьких та 5 католицьких священиків. Останні свої роки отець Яремин провів у домі сестер Василіянок св. Макрини, адреса . Цей законний дім організувала в 1973 р. сестра Агнета Гамалай. Сестри взяли на себе обов’язок навчання катехези та української мови в Пасленку та навколишніх селах. Багато часу сестри присвячували праці у храмі, прибирали, прикрашували, випікали просфори на свята. Протягом років у Пасленському домі проживали сестри Агнета Галамай, Стефанія Береза, Богдана Петришин, Романа Туцька, Анна Пєцунко та Василія Ганас.

Отець-митрат Іван Яремин похований на цвинтарі в Пасленку біля церкви. До речі, на цьому ж кладовищі є багато інших українських могил. Зокрема, низка українців поховані тут в 1948 р. Чи є українські могили на комунальному цвинтарі міста поки що ще треба з’ясувати.

В Пасленку діє також пункт навчання греко-католицької релігії та української мови. Тут працюють катехет – отець Ігорь Губач (вікарій парафій в Пасленку, Ельблонгу та Годкові) та вчителька української мови – Марія Футрега. Усі діти, батьки яких висловили бажання навчати їх українській мові збираються в . Пункт навчання українській мові діє тут з 1985 р. Довгі роки рідної мови навчала тут Іванна Кравчишин. Крім щотижневих уроків, діти готували різноманітні вистави з якими кожного року успішно виступали на дитячих фестивалях у Ельблонзі та Кошаліні або дуже часто в церкві. З 1998 р. українській мові навчає Марія Футрега.

Пасленчани в часі ювілею п’ятдесятиліття існування парафії 21 вересня 2009 р. вшанували отця-митрата Василя Гриника називаючи вулицю біля Церкви Його іменем.

Наразі пасленські парафіяни греко-католики живуть в населених пунктах: місто та гміна Пасленк – Англіти, Бонди, Божиново, Давіди, Друліти, Голомбки, Гульбіти, Копіна, Красін, Кронін, Кросно, Купін, Лукшти, Майки, Мар’янка, Мажево, Нова Вєсь, Нови Цєшин, Нове Куси, Пінєво, Пулько, Робіти, Рогайни, Жєчна, Женди, Салковіци, Стегни, Сокулка, Сурове, Вакарово, Вуйтовізна, Зєльонка Пасленцька; Місто та гміна Млинари – Блудово, Янікі Пасленцькє, Квєтнік, Міколайкі, Млинарська Воля, Нове Монастежисько, Плонне, Подгуже, Сомпи, Сокольнік, Старе Монастижисько, Варшево та Заставно; Гміна Годково – Бєліца, Бурдайни, Годково, Грондкі, Лесіска, Мілосна, Осєк, Пляйни, Сковрони, Стари Цєшин, Свендково, Шимбори, Зомбров’єць, Цешинець, Гружайни, Гвізьдзіни, Сєдліско; гміна Вільчента – Бардини, Деб’єнь-Карвіни, Гладише, Гури, Ксєнжно, Лавкі, Новіца, Слобіти, Слобіти -Стація, Сопоти, Спенди, Старе Сєділско. Вільчента. Гміна Рихлікі – єльонакі, Мравіца, Ресити, Бажина, Димнік, Топольно В’єлькє; гміна Ельблонг – Богачево, Длужина, Дружно, Лісув, Нова Пільона, Новий двір, Пільона та Вензіна.

У 2011 р. в Пасленку був заснований греко-католицький хор. Диригентом став багаторічний дяк – Андрій Кушка. Хор бере участь у концертах присвячених видатним діячам українського народу та у церковних святах. Двічі виступав у спільному польсько-українському колядуванні у костелі святого Варфоломія в Пасленку. Під час Великого посту приймає участь у хресній дорозі у Пасленку та Годкові. У 2021 та 2018 р. співав літургію у Ельблонзькій богословській семінарії.

В ході акції «Вісла» до Пасленка було також відправлено транспорти з православними українцями зі станції у Холмі. Їх нащадки або сполонізувалися, або відвідують польсько-мовну .

Щорічною демонстрацією досягнень української громади Пасленка є фестиваль «Бесіда культур Сходу», який проводиться в Екологічному парку в Пасленку, а в окремі роки і в інших локалізаціях. В хроніці ланки ОУП в Ельблонзі та на сайті греко-католицької парафії у Ельблонзі знаходимо описи цих фестивалів:

6-та «Бесіда культур Сходу» (2008 р.) пройшла у Екологічному парку. На наступний рік в Екологічному парку обіцяли збудувати дерев’яну сцену. Згадується голова місцевого гуртка О. Кравецька. В рамках цього фестивалю у виступив хор «Солі Део» з Львова. На святі виступав також грут «Калина», який існував при школі з навчанням українській мові в Пасленку.

5-6 вересня 2009 р. 7-ма Пасленська «Бесіда культур сходу». У Пасленку виступали «Гайдамаки» а в костелі св. Варфоломія читали вірші отця Яна Твардовського. Станом на 2009 р. ОУП мало домівку свого кола в Пасленку.

4 вересня -2010 р. пройшла 8-ма «Бесіда культур сходу» в Пасленку. «Калина» – дитячий ансамбль при пункту навчання українській мові у Пасленку.

3-4 вересня 2011 р. 9-та «Бесіда культур сходу» в Пасленку. Перший день в екологічному парку, а другий в , де виступав хор «Волинь» з Луцька. Захід підтримав та відвідав бургомістр Пасленка.

10-та «Бесіда культур сходу» в Пасленку (2012 р.). Виступи відбувалися в Екологічному парку та на сцені біля замку.

31 серпня 2013 р. 11-та «Бесіда культур сходу» в Екологічному парку в Пасленку.

Цікаво також, що саме в екологічному парку в Пасленку відбувається освячення води греко-католицькими священиками на Водохрещу.

Джерела:

Mamuszka F. Elbląg i okolice. Informator krajoznawczy. Wydawnictwo Morske, Gdańsk, 1978 – 276 s.

Історія греко-католицької парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Пасленку 1959-2019 рр. Ред. О. Андрій Сорока, о. Ігор Губач, Оксана Кравчишин-Семків, Ольга Кушка, Іванна Гнатюк-Казановська. Пасленк, 2019 – 66 с.

Хроніка Українського суспільно-культурного товариства. Ельблонг міське правління. 1958-2019 рр.

Monografia Parafii Greckokatolickiej p.w. Narodzenia Najświętszej Marii Panny w Pasłęku 1959-2009, pod red. ks. A. Sroki i in., Pasłęk 2009, s. 15-17.

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".