Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1967 р. Історія українського мистецтва

1967 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 800:529 піксел

Мечеть Джума-Джамі в Євпаторії. 1552 р. Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 102.

Протягом XVI – XVII століть в архітектурі Криму дедалі помітнішими стають зв’язки з мистецтвом Туреччини, зокрема Стамбула. Найповніше вони виявилися в архітектурі культових споруд.

Турецькі будівничі перейняли від візантійських багато прийомів, зокрема способи купольного перекриття, які стали провідними в усіх видах будівництва, створюючи виразний пластичний зовнішній вигляд споруди.

Як і раніше, в архітектурі тогочасного Криму було два типи мечетей – базилікальний і купольний, але цей останній найбільш широко вживався. Видатним зразком культового будівництва цього типу є мечеть Джума-Джамі (1552 р.) в Євпаторії. Автор проекту – відомий турецький архітектор, грек з походження, Ходжа Синан (1490 – 1588).

Центральна частина споруди перекрита куполом із світловим кільцем вікон в основі. Багато вікон і в бічних стінах. Завдяки цьому створюється враження невагомості купола, що ніби ширяє у вишині. До центральної частини прилягають з півдня міхраб, перекритий чвертю сфери, з заходу й сходу – двоповерхові галереї, перекриті двома трійками півсферичних куполів, та з півночі – притвор з п’ятьма куполами. Як гадають деякі дослідники [Б.Н.Засыпкин. Памятники архитектуры крымских татар. – «Крым», 1927, № 2 (4), стор. 113 – 168], притвор мав вигляд відкритої галереї, арки якої спирались на колони. З хвилястим силуетом споруди контрастують два гостроверхі шпилі мінаретів. Подібний вигляд, з деякими відмінами, мала мечеть султана Селіма у Феодосії, яка не збереглася.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 102 – 103.