Частина 6. Під патронатом святого Володимира
Сучасні українці Гданська
В даній частині ми продовжимо нашу мандрівку Гданськом. Цього разу намагатимемося познайомитися з становленням його сучасної української громади. Її духовним центром – греко-католицькою парафією св. Варфоломія та громадськими організаціями, які об’єднують українців цього міста. Згадаємо деякі яскраві особистості сучасного українського Гданська. Познайомимося з місцями пов’язаними з формуванням нової української громади в місті після агресії Росії проти України. Тож подорожуємо пам’ятаючи, що вулиці та пам’ятки якого завгодно міста на землі стають тим ближчими чим більше ми дізнаємося про їх зв’язок з нашою власною історією.
***
Сучасна українська громада Гданська фактично складається з представників трьох хвиль. Найдавнішою хвилею є депортовані в рамках злочинної акції «Вісла» українці з часів, які встигли адаптуватися до умов Польщі на рівні з іншими польськими громадянами. Другу хвилю складають українці, які виїхали сюди переважно з огляду на економічні труднощі починаючи з 1991 р. Третю, хронологічно останню хвилю створюють люди, які вимушені були переселюватися у зв’язку з початком 2014 р. збройної агресії Росії проти України. Цей процес набрав величезних обертів після 24 лютого 2022 р. Чим живе сучасна українська колонія Гданська? Які її центри та духовні орієнтири?
Офіційним представництвом України в Гданську є Генеральне консульство на вулиці Chrzanowskiego 60a на Гданську-Вжещу.
Українське консульство в Гданську, на вул. Chrzanowskiego 60a
Архівне зображення сучасної Церкви св. Варфоломія
Як і у випадку з Краковом, в якості історично першого об’єднуючого інституту гданських українців перш за все слід згадати церкву, а саме греко-католицький конкатедральний собор св. Варфоломія та Покрови пресвятої Богородиці, за адресою: Zaulek sw. Bartlomieja 1. В Гданську також є православна церква св. Миколая, розташована на вул. Traugutta 45, втім, українська громада пов’язана переважно греко-католицьким собором.
Церква св. Варфоломія та Покрови Богородиці в Гданську
Церква св. Варфоломія та Покрови Богородиці в Гданську
Побудову сучасного храму св. Варфоломія та Покрови Богородиці розпочато 1456 р. В давнину це був головний храм гданського Старого міста, яке виникло ще при поморських князях, і пізніше гальмувалося в своєму розвитку хрестоносцями. В 1482-95 рр. зведено однонефний костел без вежі. При костелі виникає також школа. В 1499 р. пожежа нищить костел та місто. 1500 р. костел відбудовується. З 1524 р. неофіційно, а у 1557-1945 рр. костел є лютеранським храмом. У XVII ст. при костелі побудовано новий шкільний будинок. Ведуться роботи по оздобленню храму. Він отримує новий різьблений мальований олтар, а також хрещальню та орган. В 1591-1600 рр. до базилікальної будівлі добудовано готичну вежу. У 1643-49 рр. добудовано північну крипту (сповідну каплицю) та південну крипту з бароковим кам’яним порталом та притвор. У 1815 р. у зв’язку з вибухом розташованої поблизу Порохової вежі руйнується плоска стеля, вітражі та частина давнього вистрою костелу. 1821 р. ліквідовано кладовище, яке оточувало костел.
Церква св. Варфоломія та Покрови Богородиці в Гданську
Під час Другої світової війни будівля була майже повністю зруйнована. 1945-87 рр. тривали роботи з відновлення костелу. Усередині збереглися чудові готичні склепіння в сакристії і каплиці, а також кристальне склепіння в бічних нефах. Цікавим є також XVII-вічний кам’яний бароковий портал південної крипти. Сучасну баню на вежі споруджено 1982 р. В 1990-1997 р. костел св. Варфоломія був осередком душпастирства творчих сил гданської римо-католицької архієпархії.
Відреставрований бароковий кам’яний портал південної крипти, XVII ст.
Початки греко-католицької парафії в цьому костелі, Гданську і на цілим Помор'ї пов'язані з згадуваним в попередній частині отцем митратом Василем Гриником. Саме в костелі Святого Варфоломея ним вперше була відслужена 19.05. і 26.05.1957 р. літургія. Василь Гриник був настоятелем у Гданську в 1957-1968 рр., проте проживав у Циганку. Звідси він доїжджав до Гданська до цього часу, коли став Генеральним вікарієм примаса Польщі. Невдовзі греко-католицькі богослужіння були переведені до костела св. Якова, який розташований біля римсько-католицької архікатедри в Гданську – Оливі.
Костел св. Якова в Гданську-Оливі
Після Василя Гриника, душпастирем Гданська став отець Михайло Вергун (був настоятелем у 1968-1981 рр.), який також приїжджав із Циганка. Від цього року, душпастирство у Гданську продовжував один з перших випускників Люблінської семінарії – отець Михайло Бундзь (був настоятелем у 1981-1990 рр.). У 1990 р. новий священник прийшов на парафію Циганка (церква розміщується у с. Желіхово) – Гданськ – отець Ярослав Яків Мадзелян – студит (у 1990-1991 рр.). Після цього, як отець Мадзелян переїхав до України, новим настоятелем став о. Богдан Дрозд, який оселився у Гданську, й доїжджав до Циганка від 1991 р. У 1993-1995 рр. обслуговував Гданську парохію о. Андрій Сорока, який проживав у Ельблонзі (сучасний настоятель парафій в Ельблонгу та Пасленку). Наступним душпастирем Гданська в 1992-1995 рр. був отець Богдан Дрозд, У 1995-1997 рр. цей обов'язок виконував отець мітрат Ростислав Процюк з України, який приїжджав із Циганка), З 1997 р. парафію веде отець мітрат Йосип Улицький. З 1996 р. Гданськ опинився у новоствореній Вроцлавсько-Гданській греко-католицькій єпархії.
03.07.1997 р. з нагоди 1000-річного ювілею міста Гданська римо-католицький єпископ Тадеуш Гоцловський передав в руки греко-католицького єпископа Теодора Майковича костел св. Варфоломія з прикостельним будинком для Вроцлавсько-Гданської єпархії. Цього ж дня відкрито відреставрований бароковий кам’яний портал до південної крипти XVII ст.
До цього часу, Служба Божа у Гданську служилась короткочасно також у костелі Св. Франциска в Гданську-Сєдльце, і в костелі отців цистерців у Гданську – Оливі (костел св. Якова). Від 1997р. Гданськ став окремою від Циганка – парафією.
1998 р. проводились роботи з адаптації храму до вимог східного обряду. 31.01.2001 р. церкві св. Варфоломія присвоєно статус конкатедри Вроцлавсько-Гданської єпархії, що урочисто проголошено 01.04.2001 р.
Наразі інтер’єр храму має спрощений дворядний іконостас та розписи в русько-візантійському стилі (які займають лише частину стін). При вході в храм можна оглянути також мозаїку «Богородиця-оранта», яка нав’язує до стародавніх мозаїк давньоруських храмів Х-ХІ ст. При вході до храму вивішені численні оголошення, які свідчать про активне життя гданської української колонії. У церкві встановлено також низку меморіальних дошок. Це зокрема дошка в пам’ять про владику кира Теодора Майковича – першого єпископа Вроцлавсько-Гданської єпархії (2008 р.), дошка богословення патріарха Святослава (2013 р.) в пам’ять 60-річчя першої літургії, яку відслужив тут Василь Гриник (2017 р.), дошка з написом «Боже Великий Єдиний Русь-Україну храни». В церкві знаходиться копія ікони «Богородиця двері милосердя» з Ярослава. Наявні так рельєфні зображення митрополита Андрія Шептицького та патріарха Йосипа Сліпого.
Отець-мітрат Йосип Улицький – сучасний настоятель парафії в Гданську
При церкві також діє світлиця.
1999 р. парафія одержала ділянку на Лостовіцкому цвинтарі у межах поля №70 з призначенням на греко-католицьке кладовище в Гданську. Саме на ньому, 17.05.2003 р., було встановлено пропам’ятний металевий хрест, який посвятив владика Вроцлавсько-Гданський кир Володимир Р. Ющак ЧСВВ (василіанін). При хресті були покладені земля і прах з цвинтарів та місць поховань на землях батьків і прадідів з місць виселення в акції “Вісла”, як також земля з України з місць Великого Голодомору 1932-1933, земля з місць де поховані студенти, що впали в бою під Крутами.
Тут регулярно відбувається спільна молитва біля Хреста присвяченого всім жертвам Голодоморів, Акції "Вісла”, та національно-визвольних змагань. Зокрема, в 2013 р. тут також відбулася і Загальна Панахида, в якій згадувалися усі жертви польського й українського братніх народів з нагоди 70-річниці спільної людської трагедії на Волині. Польська більшість Гданська, як ми вже вказували вище, проявляла солідарність з боротьбою українців на Київському Майдані. Поблизу розташована і православна ділянка, де похований багатолітній керівник воєводського УСКТ в Гданську Павло Кремінський.
15 грудня 2013 р. після Божественної Літургії у греко-католицькій конкатедрі св. Варфоломія і Покрови Пресвятої Богородиці у Гданську, яку служили гданський парох о. мітрат Йосип Улицький i о. Володимир Куцай, вірних, які виходили з церкви привітали гданчани, разом з представниками гданського самоврядування та мером Павлом Адамовичом і ректором костелу св. Івана о. Христофором Нйедалтовським, яким небайдужі події Євромайдану в Україні. Вони висловили свою підтримку обдаровуючи усіх синьо-жовтими подарунками а на знак солідарності з Україною прикрасили ялинку, яка росте на площі перед греко-католицькою церквою, синьо-жовтими прикрасами.
Парафія також має хор під керівництвом Ореста Михалика. В хорі також бере участь о. Роман Михалик. Обидва – учасники славного хору «Журавлі».
13 грудня 2015 р. Владика Вроцлавсько-Гданський Кир Володимир Р. Ющак ЧСВВ, підніс конкатедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці у Ґданську, до гідності, рангу Санктуарію Св. Володимира Великого Хрестителя Руси-України.
25 листопада 2020 р. утворено нову Ольштинсько-Гданську єпархію. Катедральним храмом стала церква Покрови Пресвятої Богородиці в м. Ольштин, а гданський храм св. Варфоломія залишився конкафедральним.
Окрім описуваного собору на території Триміста у Гдині з 2018 р. відбуваються українські греко-католицькі богослужіння у парафiяльному будинку поруч колегіати Марії-цариці Польщі, вул. Armii Krajowej 26.
Громадською організацією, яка намагається об’єднати гданських українців є Поморський відділ Об’єднання українців у Польщі, який знаходиться за адресою вул. Aksamitna 4a. Ця організація є наступницею сформованого депортованими українцями Українського суспільно-культурного товариства, місця діяльності якого ми відвідали у попередній частині нашого циклу. Поморський відділ ОУП утворено 2007 р., наразі він нараховує 8 гуртків, щороку відбувається кілька регулярних заходів: Український молодіжний ярмарок (що започаткований ще УСКТ та неперервно відбувається з 1977 р.), Фестиваль української культури у Сопоті (2011 р. супровідні заходи) фортепіанні конкурси «Слупські зустрічі з українською музикою», «Битівська ватра» та низку календарних урочистостей.
Як і в часи УСКТ місцем проведення щорічного Фестивалю української культури є лісова опера в Сопоті.
«Український молодіжний ярмарок» 2016 р. святкував свій 40-річний ювілей. Починаючи з цього року він змінив формат та носить назву «JarmaRock FEST». Починаючи з 2016 р. (40-47-й фестивалі) він постійно проводиться у клубі В90, вул. Elektryków 4.
Від кінця 2008 до 2013 рр. проведено, зокрема, працю стосовно перепису населення 2011 р., збірку коштів на Народний дім у Перемишлі, представлено фільми, улаштовано зустрічі-презентації книжок, відбулися майстер-класи про багатокультурність. Працюють домівки у Мястку, Битові, Слупську, Лемборку та Ґданську. Художня самодіяльність – це дитячі та молодіжні «Жоржина» і «Барвінок» (Битов), «Світанок» (Лемборк), «Гороб’ятка», «Маршрутка» «Спектрофонік», театр «Навпаки», (всі у Ґданську), хор «Оберіг» (Мястко). У семи пунктах навчання української мови вчиться 200 дітей, а у Ґданську діє недільний садочок. Битовський гурток організовує виїзди дітей в Україну. На тій же вул. Aksamitna 4a зареєстровано Союз незалежної української молоді. Організовано пункт навчання української мови в початковій школі № 57 на вул. Aksamitna 8.
Поморський відділ Об’єднання українців у Польщі має домівку на вул. Aksamitna 4a
За адресою провулок Św Bartłomieja 1 зареєстрований також Фонд «Перехрестя – Затока Ґданська».
Українська громада активно приймає участь у Домініканському ярмарку (проводиться на центральних вулицях Гданська) та Днях національних меншин «Гданські біографії» (відбувається в театрі «Мініатюра», aleja Grunwaldzka 16), які щорічно відбуваються у Гданську.
2016 р. пройшли різдвяні концерти чоловічого хору «Журавлі» (дириґент Ярослав Вуйцик): 17 грудня в костелі редемптористів у Ґдині та 18 грудня в Центрі св. Яна у Ґданську). До цього «Журавлі» виступали в місті лише двічі: під час Днів національних меншин «Ґданські біографії» 2009 р. та 2014 р. на врочистостях з нагоди 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
В той же час гданські українці виступають з ініціативами по збільшенню числа українських пам’яток в місті. Зокрема 23 травня 2015 р урочисто відкрито пам’ятник св. Володимиру, як символу європейської України та одним із покровителів об’єднаної Європи. Гданський варіант пам’ятника є збагаченою версією пам’ятника Володимиру Великому на березі Дніпра у Києві. Проект підготував відомий український скульптор Геннадій Єршов із Чернігова, який є автором численних пам’ятників в Україні та Польщі. Висота пам’ятника становить 2,5 метра з основою понад 4 м. У лівій руці хреститель України тримає хрест, а в правій, витягнутій – мініатюру Десятинної церкви, збудованої в Києві 966 року. Скульптура встановлена в провулку Św Bartłomieja 1, перед входом до вищеописаного греко-католицького собору.
Пам’ятник князю Володимиру виготовлений в майстерні Г. Єршова
Мініатюрне зображення десятинної церкви в руці у св. Володимира
А в жовтні 2016 р. сквер біля церкви, де встановлено цей пам’ятник, отримав назву – сквер Хрещення України-Русі.
Згадуючи про видатні постаті українства сучасного Гданська варто окремо зупинитися на вищезгадуваному скульпторі Геннадії Єршові, який проживає в Гданську. У 1995 р. він заснував мистецьку «Галерею-Фарт», а згодом започаткував і очолив «Фонд Ательє Єршов», al. Zwycięstwa 53, мета якого — підтримка молодих художників, громадська діяльність, єднання двох народів.
Будинок по al. Zwycięstwa 53, в якому знаходився «Фонд Ательє Єршов»
Роботи скульптора наявні і в Києві: це 14 фрагментів серії «Шлях Христа на Голгофу» – витончених рельєфів, які розміщено на хрестах від підніжжя київської кручі до храму на Аскольдовій могилі.
Робота Г. Єршова (рельєф на хресті) в м. Києві на Аскольдовій могилі
Це не перша подібна робота скульптора. За авторське виконання станцій хресного шляху, які прикрашають костел св. Антонія в місті Торунь вул. Świętego Antoniego 4 і Мар’яцький костел у Гданську, скульптор отримав високу нагороду з рук кардинала Польщі Юзефа Глемпа.
Хресна дорога (одна із станцій), роботи Геннадія Єршова, Мар’яцький костел у Гданську
Варта огляду також станція хресної дороги в Хрестовоздвиженському костелі на Старому Холмі по вул. Andrzeja Wronki 1
Станції хресної дороги в Хрестовоздвиженському костелі, Гданськ, старий Холм
Вагомим здобутком «Фонду Ательє Єршова» і «Галереї-Фарт» стала проведена в Гданську міжнародна виставка талановитих чернігівських фотохудожників «Фотомайдан — дорога до вольності».
Г. Єршов скульптор з великим досвідом, він викладав скульптуру в Україні, а у 2003 – 2004 рр.- у Гдиньскому художньому училищі. Загалом в сучасному Гданську окрім вищенаведених наявна ціла низка робіт Г. Єршова, для огляду яких можна організувати окремий туристичний маршрут. Він буде своєрідною подорожжю в історію Помор’я та Польщі. Адже твори скульптора просякнуті таким рідкісним наразі реалізмом та глибоким історичним заглибленням. Прикладом сказаного є скульптура Кшиштофа Мронговіуша перед бібліотекою Гданського університету на вул. Wita Stwosza. Постать вченого, який всупереч пануючій моді, захищав культуру слабшу і не менш чудову ніж його власна сповнена історичного драматизму.
В самісінькому історичному центрі Гданська біля стародавнього костелу св. Бригіди донедавна стояла скульптора ксьондза Генріка Янковського багаторічного пробоща парафії св. Бригіди – т.з. «капелана Солідарності». В самому цьому костелі над могилою священика розміщене в 2011 р. «Розп’яття» того ж Г. Єршова.
Пам’ятник ксьондза Генріка Янковського багаторічного пробоща парафії св. Бригіди (вже не існуючий)
«Розп’яття» Г. Єршова над могилою Г. Янковського в меморіальному костелі св. Бригіди
На території парку на гданській Заспі, який наразі носить назву парку Іоанна Павла ІІ 12 червня 1987 р. відбулася зустріч цього пастора та духовного мислителя з гданчанами. На честь її Г.Єршов звів алегоричний монумент, який символізує спільну молитву, яка тут відбулася.
Не бракує в міст і невеликих творів, які увічнюють відомих діячів культури. Це погруддя Ф. Шопена у будівлі Балтійської філармонії, яка міститься на острові за адресою вул. Ołowianka 1 .
Фредерик Шопен – погруддя композитора (бронза) – Балтійська філармонія, м. Гданськ
На будинку балетної школи (Ogolnoksztalcaca Szkola Baletowa), алея Legionów 3, оглянемо меморіальну дошку Яні-Яжиновні-Собчак – гданській балерині, яка створила гданський балет та заклала цю школу.
Меморіальна дошка балерині Яні-Яжиновні-Собчак
Увічнив в бронзі Г. Єршов також патрона Гданської музичної академії вул. Ląkowa 1-2, білорусько-польського композитора Станіслава Монюшко.
Бюст С. Мюнюшко – Музична академія в Гданську по вул. Ląkowa 1-2
На фасаді та в приміщенні хоспісу (Hospicjum Pallottinum) на вул. Mikołaja Kopernika 6 знаходяться ще дві роботи українського скульптора: рельєф «Архангел Рафаїл та Товій» і фігура Св. Апостол Іуда Тадеуш. Обидві вони виконані в 2002 р.
Рельєф «Архангел Рафаїл та Тобіаш»
Фігура Св. Апостол Іуда Тадеуш
В сучасному Гданську представники українства також займаються вивченням найдраматичніших сторінок історії обох народів. При цьому варто згадати Ігора Галагіду (пол. Іgor Halagida) польського історика українського походження, наукового працівника польського Інституту національної пам’яті в Гданську, професор історичного факультету Гданського університету. Йому належить докторська дисертація та монографія присвячена долі українців, переселених в північну та західну Польщу.
Як і в Кракові в гданських архівах ми можемо знайти надзвичайно цікаві джерела з історії України. Зокрема в Гданській бібліотеці Польської академії наук (вул. Walowa 15) зберігається оригінал згадуваних в перший частині нашого циклу подорожніх записок гданського купця Мартина Груневега про Україну (Рукопис 1300, див. (Мартин Груневег і його опис Києва).
В сучасному Гданську є безліч місць, а яких залишили свій слід українські заходи. Наприклад для пересічного українця важлвиою пам’яткою найсучаснішої польсько-української історії може бути Арена Гданськ – бурштиновий стадіон збудований спеціально під Євро 2012, яке проводили Польща та Україна. Стадіон розташований на вул. Pokoleń Lechii Gdańsk 1.
Проявом найсучаснішої історії є Арена Гданськ на Летниці
Українські графіті в підземному переході на вул. Okopowa
Ще один приємний український акцент сучасного Гданська – українські магазини та кулінарні заклади. В цьому ключі уваги заслуговує варенична – «Львівські вареники» в Гданську-Вжещу, вул. Do Studzienki 8. Українцям відвідати обов’язково.
Наступним місцем, яке ми відвідаємо стане plac Bohaterów Stoczni (площа Героїв верфі) – місце, яке символізує боротьбу з тоталітарною системою. Саме в Гданську народився рух «Солідарність», який остаточно поклав початок ліквідації комуністичної Європи. Його мирна боротьба довела яка сила у громадянської солідарності, що спирається на християнських цінностях, коли призвела до зруйнування берлінського муру на Заході а на краху Радянської імперії на Сході.
Площа перед колишньою верф’ю імені Леніна та Міжнародний центр Солідарності
Місце це дуже важливе і для становлення сучасної української громади в Гданську. Адже саме тут в 2014 р. Гданськ продемонстрував солідарність з Євромайданом у Києві та з кожною особою в Україні, яка у своєму місці проживання бореться за гідність, проведення змін у державі, демократичний курс України. А гданський Євромайдан, який зібрався вдруге, проходив саме на Площі Солідарності біля пам’ятника Полеглим Робітникам поруч зі Європейським центром солідарності (урочисто відкрито саме в 2014 р.), акт заснування якого у 2005 р. підписував також президент Україні В. Ющенко. Учасники принесли з собою прапори України і Євросоюзу, виписані гасла якими висловлювали свою солідарність і підтримку вимог Євромайдану у Києві. Один з організаторів п. Недім Усеїнов, політолог, накреслив події останнього місяця у житті України та підкреслив, що жорстокий спосіб, в який українська влада відноситься до волі українського народу, не був ніколи стосовний протягом 22 літ незалежності України і призводить до цього що люди попри все не бояться і виходять на Майдан вистоювати свої права:
«Шановні панство, сьогоднішній Майдан, це не тільки спосіб висловлювання європейських аспірації українського народу. Це боротьба за гідність, яку вже цей народ виграв».
Учасники демонстрації зложили квіти під пам’ятником полеглих робітників, які саме також 15 грудня понад 30 років тому вийшли у багатотисячні маніфестації у Гданську, щоб зустріти репресії з боку влади.
Міліцейський бронетранспортер поблизу Площі Героїв верфі в Гданську – пам’ятник «світлого» минулого
Подібність обох припадків в тому, що ганебні чини влади супроти людей призводять до більшого об’єднання всіх громадян у боротьбі за справедливість та повільних процесів трансформації самого суспільства. Організований Головою Поморського Відділу Об’єднання українців в Польщі (ОУП) у Гданську п. Єлизаветою Кремінською (дочкою багтолітнього керівника УСКТ в Гданську Павла Кремінського) мітинг зібрав гданських українців і поляків, які своєю присутністю хотіли в цей символічний спосіб підтримати українців, так, як суспільства західної Європи підтримували поляків у 1980-тих роках. Участь брали усі покоління, від найстарших до наймолодших дітей, в тому особливо можна було відчути активність наймолодших, які на кінець почали співати гімн України, до якого долучились присутні. Солідарність з Київським Майданом показала на що здатна українська громада не тільки в Гданську, але й в усьому світі.
Меморіальна дошка з прізвищами загиблих робітників
У Центрі Солідарності у Гданську також перед відкриттям пам’ятника св. Володимиру біля церкви св. Варфоломея у 2015 р. відбулася у міжнародна наукова конференція на тему „Спадщина Св. Володимира Великого Князя Київської Руси-України”. А 10 грудня 2023 р. у Європейському Центрі Солідарності відбулося урочисте вручення Медалі вдячності ЄЦС героям студентської Революції на граніті 1990 року – Маркіяну Івщишину (посмертно), Ярині Зайченко, Олесю Донію і Вахтангу Кіпіані.
Починаючи з початку російської війни проти України в 2014 р. кількість українців у місті почала зростати. Додавалося і пов’язаних з спільною історією місць у місті. Зокрема, 9 травня 2021 р. в річницю спільного українсько-польського параду в Києві на Хрещатику 9 травня 1920 р. у Гданську відкрито сквер імені Генерала Марка Безручка (на перетині вулиць Kaprów i Obrońców Westerplatte), командира 6-ї січової стрілецької дивізії Армії УНР, який у 1920 р. під Замостем стримав наступ більшовицької армії, що прямувала на Варшаву і далі на Захід завойовувати Європу.
Проте повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 р. викликало максимальний наплив біженців. Польське суспільство живо відгукнулося на новий виклик: українські біженці знайшли у цій країні та в Гданську надійний прихисток.
У Гданську вже в перші дні війни було відкрито пункт допомоги біженцям, розташований на вул. Dolna Brama 8, яку потім зі зменшенням кількості біженців перенесли до пункту на вул. Karmelickiej 1 в будівлі колишнього кінотеатру «Krewetka». На Polsat Plus Arena Gdańsk стояв намет, де українцям роздавали речову допомогу.
Коли ситуація біженців у Гданську трохи стабілізувалася, почалася цільова допомога. Гданський МОПР (Miejski Ośrodek Pomocy Rodzinie) з початку війни допоміг понад 1700 українським родинам. У приміщенні Domu Sąsiedzkiego «Zakopianka», вул. Zakopiańska 40 відкрито Пункт місцевої речової допомоги, проводяться заняття польською та англійською мовами, анімація та інтеграція для громадян України. Жінки-біженки та біженці були включені, серед інших, у фестивалях, мистецьких заходах, які активізують місцеву спільноту. Установа також координувала психологічну підтримку вихідців з України.
Загалом Центр кризового втручання МОПР надав психологічну підтримку майже 5 тис. осіб. людей з України. Допомогли україномовні фахівці. Також були проведені семінари та спеціалізовані заходи у сфері протидії та попередження насильства в сім’ях, які перебувають у Гданську, в тому числі в українських сім’ях та із залученням організацій та служб.
За останні два роки Гданськ став місцем навчання багатьох студентів та учнів з України. Після перших трьох тижнів у школах Гданська навчалося понад 1,6 тисячі учнів. студентів, а наразі їх майже 4 тис. Подібна ситуація була і в дитсадках: якщо за перші три тижні там було близько 200 дітей, то зараз їх кількість досягла майже 580 дітей. У початковій школі № 57, Aksamitna 8 поблизу української домівки ОУП в Гданську) у Гданську відкрили освітньо-інформаційний пункт, де біженці могли дізнатися більше про вступ до польської системи освіти, включно з доступними місцями в дитячих садках, початкових і середніх школах, а також про можливості отримати вищу освіту в Гданську. Освітній хаб (закупівля обладнання) створено в школі № 57 у Гданську.
Місто наповнилося українськими прапорами вивішеними поляками у прояві солідарності з Україною. Гданський театр «Мініатюра» по вул. aleja Grunwaldzka 16 розмістив на своєму даху напис «Дети», так як це зробив драматичний театр в Маріуполю. Театр в Маріуполю як відомо не дивлячись на це був знищений росіянами. Під завалами загинуло до 600 людей. В пам’ять про героїчну оборону Маріуполя в Гданську-Вжещу створено також Skwer Bohaterskiego Mariupola.
Натомість у центрі сусідньої Гдині створено Plac Wolnej Ukrainy.
20–26.02.2024 р. у Гданську відбувся комплекс подій під гаслом «Solidarni z Ukrainą»: вистава, дебати, збір допомоги, спільне плетіння. 24.02. відбулося також Віче солідарності з Україною, що стартувало в зимовому саду Європейського центру солідарності, а закінчилося на plac Solidarności. Під час урочистості пам’ятник полеглим працівникам верфі та фонтан Нептуна були підсвічені в синьо-жовті кольори.
***
Над Мотлавою сідає сонце, висвічуючи останніми блисками з-за дахів середньовічних кам’яниць. Закінчуючи нашу мандрівку Гданськом для українця зауважимо, що це місто можна вивчати роками, а збирання внеску українців в його історію та пошук важливих для нас історичних місць далеко не закінчений. Вищенаведені матеріали це лише начерк плану подальших захоплюючих пошуків власної історії. В подальшому вони будуть доповнюватися. Тож попереду нас чекає ще багато цікавих подорожей Гданськом забарвлених в кольори власної історії.
Використані та рекомендовані джерела:
Виставка православних ікон в Зеленій Брамі, 2015 р.
Відкриття скверу Безручка в Гданську (2021 р.)
Вшанування пам’яті Голодомору в Польщі
Гданський театр «Мініатюра» розмістив на своєму даху напис «дети» (2022 р.)
Греко-католицька церква в Гданську
Ґданські біографії – XII Дні національних меншин, 2015
Душпастерство української греко—католицької церкви у Гдині
Іконописна майстерня у Гданську
Історія греко-католицької парафії в Гданську
Коваль М. Український Гданськ на зламі року (2017 р.)
Пам’ятник жертвам військового стану в Гданську Trag Rakowy, 2016 р.
Побиття українця-працівника в Гданську поляками на національному ґрунті, 08.2017 р.
Проект «Балтикаріум» українки Наталії Уринюк з Гданська (2016 р.)
Поморське відділення Об’єднання українців в Польщі
Станції хресної дороги в Маріацькому костелі Гданська
У Гданську відкрили сквер Героїчного Маріуполя (2022 р.)
Українці в Гданському воєводстві
Українська домівка при парафії св. Варфоломія
У Гданську відкрили пам’ятник Св. Володимиру
Українець з Гданська шукає корені на землях дідів
Український музично-театральний фестиваль JarmaRock FEST (46-й у 2022 р.)
Халагіда І. о. Митрат Василь Гриник – перший пробощ парафії в Циганку
Drozd R., Halagida I., Ukraińcy w Polsce 1944-1989. Walka o tożsamość (Dokumenty i materiały), Warszawa 1999.
Halagida I., Odnowienie duszpasterstwa greckokatolickiego w Polsce 1956-1957. Dokumenty, Warszawa 2011 (Bazyliańskie Studia Historyczne, t. 1).
Halagida I., Społeczna, kulturalna i oświatowa działalność Ukraińców w województwie gdańskim po 1945 roku, [w:] W starej i nowej ojczyźnie. Mniejszości narodowe w Gdańsku po drugiej wojnie światowej, red. I. Halagida, Gdańsk 1997, s. 67-69.
Solidarni z Ukrainą w czasie wojny. Gdańsk pomaga już od dwóch lat (2024 р.)
Домівка УСКТ-ОУП в Гданську, вул. Długi Targ 8/10
Науковий співробітник національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»
Парнікоза І. Ю.