Кляштор францисканців (№ 8)
Розмір зображення: 800:545 піксел
Францисканський монастир 17 – 18 ст. (вул.Францисканська, 4 – 6) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].
В 1345 р. в списку монастирів та місій “руської кустоди” ордену францисканців згадано Кам’янець-Подільський [Боротьба південно-західної Русі та України проти експансії Ватікану та унії. – К.: 1988 р., с. 36]. З коментаря до цього документу видно, що укладання цього списку пов’язане з утворенням францисканського вікаріату (місіонерського округу на некатолицьких землях, де нема католицької ієрархії). Можна здогадуватись, що цей список був скоріше проектом організації мережі місій (всього в списку 8 українських міст та 4 молдавських), ніж звітом про фактичне утворення цих місій.
С.Окольський стверджував, що кляштор заснував кн. Юрій Коріатович в 1370 р. Це його власний здогад, що не має документального підтвердження [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К.: 1885 г., с. 205].
17.08.1400 р. Свитригайло підтвердив надання кляштору францисканців. Після втечі Свитригайла з Поділля король Ягайло 6.08.1404 р. підтвердив надання десятини з Голоскова на користь кляштору францисканців [Ульяновський В.І. Історія церкви та релігійної думки в Україні. – К.: Либідь, 1994 р., т. 2, с. 128; Akta grodzkie i ziemskie, t. 10, № 31, 34].
За іншою версією цих подій, яку я вважаю більш певною, в документі 1615 р. є згадка, що король Владислав [Ягайло] і великий князь Болеслав alias Свитригайло підтвердили надання угідь на користь кляштору та його право на десятину з с.Голоскова. Оригінал цього акту невідомий. Дата у згадці відсутня [Молчановский Н.В. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. – К.: 1885 г., с. 269]. З огляду на великокнязівський титул Свитригайла, це надання могло статись під час гостини Ягайла в Литві в кінці 1430 – на початку 1431 рр., бо після того аж до смерті Ягайла вони ворогували і не зустрічались.
Взагалі автентичність цього надання є сумнівною (зокрема, безсумнівно автентичним актом Казимира 4 в 1460 р. десятина з багатьох сіл навколо Кам’янця, в тому числі й Голоскова, передана кам’янецькм біскупам [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К.: 1895 г., с. 161]. Як таке могло бути, якщо раніше ця десятина була віддана францисканцям ?)
Дерев’яні будівлі кляштору знищені пожежею в 1616 р. В 1781 р. польський король Станіслав-Август вирішив збудувани на місці кляштору укріплення. Для цього кляштор в 1787 р. було переведено до м.Городка (райцентру Хмельницької обл.), але укріплення не були збудовані. В 1799 р. перетворений на резиденцію подільських православних єпископів.
Дерев’яний костел діви Марії збудовано після 1420 р. Він згорів 1616 р. Існуюча споруда будувалась в 1617 – 1672 рр. Це готичний однонефний костел з двома бічними каплицями. В 1692 [?] – 1717 рр. неф костелу подовжено на захід майже удвічі [мабуть, це будівництво розпочалось таки після передачі міста Речі Посполитій в 1699 р.]. В 1753 – 1781 рр. до апсиди прибудовано триярусну дзвіницю, орієнтацію костелу змінено.
На початку 19 ст. перетворений на православну церкву Успіння. В 1835 р. перебудовано інтер’єр, лаштовано дерев’яний купол. Реставрація 1959 – 1964 рр.
В 1734 р. оо.францисканцям належала садиба на вул.Довгій [Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 249].
Служби кляштору та корпус келій (з 1799 р. – будинок єпископа) збудовані в 1753 – 1781 рр., перебудовані в 1833 р. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1986 г., т. 4, с. 192 – 193; СКУ, с. 26 – 28, 67 – 68].