Неіснуючі костели та церкви Старого міста

Костел св.Лазаря та шпиталь св.Лазаря існували в 17 ст. між кафедральним костелом та церквою Трійці [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 72]. В люстрації 22.03.1734 р. згадано “дворик, що належить до св.Лазаря” на вулиці Татарській [Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 234].

Церква Вознесіння згадана в документі 1664 р. В 1672 р. зруйнована і більше не відновлювалась. Знаходилась у західному кінці Вірменського ринку. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 20 – 21].

Церква Воскресіння на Руських фільварках заснована в 1452 р. кам’янецьким старостою Федором Бучацьким. Вона існувала під час турецького панування. В 1730 р. збудована нова дерев’яна церква. В 1758 р. мала один верх посередині й бабинець, прибудований в 1751 р. Два братства при ній затверджені в 1745, 1752 р. Існувала десь до 1780 р. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 96 – 97]. Церква існувала до 1783 р. [Петров М.Б. Історична топографія передмість м.Кам’янця-Подільського у 18 ст. – “Подільська старовина”, Вн., 1993 р., с. 165].

Монастир Воскресіння на Руських фільварках відкрито буцімто розкопками [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К.: 1895 г., с. 131; Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 96; Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, т. 5, с. 300 – 301; ІМСХм]. В спеціальній археологічній літературі якихось докладних звісток про ці розкопки я не знайшов.

Церква Різдва Христа згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в каньйоні Смотрича, на правому березі річки. В 1739 р. – дерев’яна триверха. В 1759 р. значиться одноверхою, дуже ветхою. В 1795 р. її вже не було [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 23 – 24; ПОДЕВ, 1891 г., № 32].

В 1734 р. люстратори записали будинок о.Плошинського і поруч з ним – “школу руську”, що знаходились в долині Смотрича нижче за течією від школи св.Спаса [Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 258].

Церква св.Миколи позначена на плані 1673 р. на південному сході Старого міста. В 1700 р. – дерев’яна споруда з садибою, будинками та халупами. Братство затверджене в 1736 р. Скасована в 1795 р., біля неї влаштована Миколаївська батарея. В 1804 р. розібрана для будівництва ризниці та огорожі церкви Іоанна Предтечі. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 21 – 23; Архив ЮЗР, ч. 7, т. 1, с. 581; ПОДЕВ, 1890 г., № 9 – 10].

Церква св.Михаїла згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в північній частині міста, посеред Руського ринку. В 1700 р. мала кам’яну огорожу. Скасована в 1751..1758 рр. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 18 – 19].

Церква св.Онуфрія згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в каньйоні Смотрича на лівому березі річки проти церкви Спаса, десь біля сходів, що ведуть з нового бульвару до річки. В 18 ст. вже не існувала. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 25 – 26].

Церква св.П’ятниці існувала десь в 15 – кінці 16 ст. десь поблизу церкви Іоанна Предтечі. В кінці 16 ст. її вже не було [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 17 – 18].

Церква Спасо-Преображення згадана в 1593 р. На плані 1673 р. показана в каньйоні Смотрича на правому березі річки біля нинішнього Нового моста. Зникла в 1756..1795 рр. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 24 – 25]. В 1734 р. при ній була школа [Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 257].

Церква діяла до 1738 р., у 1745 р. її майно передане до церкви св.Трійці [Петров М.Б. Історична топографія передмість м.Кам’янця-Подільського у 18 ст. – “Подільська старовина”, Вн., 1993 р., с. 164, з покликом на роботу: Сіцінський Є. Нариси з історичної топографії міста Кам’янця-Подільського та його околиць. – Кам’янець-Подільський: 1930 р. Але такої публікації я не знаю; хіба що якийсь неопублікований рукопис].

Церква Успіння позначена на плані 1673 р. між Кушнірською баштою ца церквою св.Петра і Павла. В 1700 р. церкви вже не було, на її місці стояв шпиталь. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 20].

Вірменські церкви

Церква св.Георгія, позначена на плані 1673 р. на південь від Вірменського ринку як згоріла – вірменська ? [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 82] Вона згоріла під час артилерійського обстрілу міста турками 15.08.1672 р. [Сецинский Е.И. Город Каменец-Подольский. – К.: 1895 г., с. 34] С.К.Шкурко вважав, що вона знаходилась у дворі садиби по вул.Р.Люксембург, 23. При церкві був монастир, від якого зберігся двоповерховий будинок [Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в г.Каменец-Подольске. – Историко-филологический журнал, 1968 г., № 2, с. 243].

В люстрації 22.03.1734 р. згадані садиба, що належить до св.Григорія, та садиба на цвинтарі св.Григорія [Крикун М.Г. Люстрація Кам’янця-Подільського 1734 р. – Український археографічний щорічник, 1993 р., т. 2, с. 254]. Вони знаходились поруч в частині міста, що звалась “За гауптвахтою” (це південна частина плато, яка була заселена вірменами). Можна здогадуватись, що тут була церква (вірменська ?) св.Григорія (просвітителя Вірменії ?).

Вірменська церква св.Стефана існувала в 1666 р. на південь від Вірменського ринку. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 82]. С.К.Шкурко вважав, що вона знаходилась на місці садиби по вул.Госпітальній, 13 [Шкурко С. Армянские архитектурные памятники в г.Каменец-Подольске. – Историко-филологический журнал, 1968 г., № 2, с. 243].

Вірменський собор Успіння існував в 1666 р. в північно-західному боці Вірменського ринку. Зруйнований обстрілом в 1672 р. На плані Томашевича 1673 р. не показаний. [Сецинский Е.И. Исторические сведения и приходах и церквах Подольской епархии. 1. Каменецкий уезд. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1895 г., т. 7, с. 82].