Церква св. Марка

Розмір зображення: 701:728 піксел

Люблінський воєвода рекомендував православну церкву в селі зруйнувати (лист до Міністерства віросповідань і публічної освіти від 4 грудня 1937 р.).

В 1937 р. село належало до Грубешівського повіту [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Kościół filialny, pw. Św. Anny i św. Marka, w Kopyłowie.

Miejscowość ta posiadała własną parafię i świątynię unicką w 1686 roku. Po roku 1874 została zamieniona na prawosławną. Ostatnią drewnianą cerkiew rozebrano w 1938 r. a na tym samym miejscu został wzniesiony w r. 1994 kościół filialny wg projektu Zygmunta Nowaka. Odpust ku czci św. Anny obchodzi się w niedzielę po 26 lipca.

Вперше церква згадується у документах 1578 р. 1 11 травня 1686 р. збудовано нову дерев’яну однобанну церкву коштом дідича Марка Матчинського підкоморно-го коронного і старости грубешівського. 2 Ерекційну грамоту парафії надав у цьому ж році польський король Ян III Собєсь-кий. 3 Ремонтована у 1822 та 1868 рр. на кошт уряду. 4 З 1875 р. – православна. У 1884 та 1889 рр. ремонтована на кошт громади і освячена у 1889 р. після ремонту. 5 Наступний ремонт проведено у 1891, 1900, 1901 та 1905 рр. 6 У 1907 р. будівлю оглянув єпархіальний архітектор Александр Пуринґ і склав кошторис на її черговий ремонт. 7 Для ведення робіт у 1908 р. запросили майстра Антона Будневського з Городла, який в цілій цій околиці ставив нові і ремонтував старі церкви, але він відмовився через її дряхлість. 8 У 1912 р. А. Пуринґ дістав наказ позачергово розробити проект нової церкви, 9 який він закінчив у грудні цього ж року. Це мала бути споруда мурована з цегли, подібна до вже збудованих в Крилові, Ощеві, Депультичах та інших місцях. 10 Але до будівництва не дійшло через події першої світової війни. Після війни церкву зачинено, її зруйновано під час акції нищення церков на Холмщині 24 червня 1938 р. 11

Судячи зі збереженої фотографії, 12 це була тризрубана будівля, що складалася з ширшої прямокутної нави, та вужчих вівтаря і бабинця. Вищий зруб нави вкривав чотирисхилий повний дах, а нижчі зруби вівтаря і бабинця – трисхилі дахи. Гребінь даху нави вінчав сліпий ліхтар з бароковою маківкою. Стіни церкви були шальовані вертикально дошками і лиштвами, а дахи – криті ґонтами.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 343, аркуш 27; Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 353.

3. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1883. T. 4. – S. 387.

4. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

5. ХВЕВ, 1889. № 24. – С. 465-467.

6. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 343, аркуш 27. 7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2121.

8. Там само.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2357.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2121.

11. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. – С. 700-713.

12. ЦДІА, фонд 408, опис 1, справа 1320, аркуш З.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 233 – 234.