Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Городище № 2

Пам’ятка археології

ІХ-Х ст.

Розміщення:

Житомирська обл., м. Коростень, на правому березі р. Уж, в 200-230 м від городища № 1 вище проти течії ріки.

Загальний опис:

Городище № 2 (центральне) розташоване на скелі з рожевого граніту.

Форма городища має неправильний овал, витягнутий зі сходу на захід, розміром 120×37-40 м. Поверхня нерівна, має природньо заовалені виступи скелі. Зі сходу при вході залишилась частина насипаного валу. В західній частині збереглася одна тераса й частина оборонного валу.

З північно-східної сторони городища розміщувався посад городища, про що свідчать часті знахідки під час земляних робіт – фрагменти кераміки, сліди пожежі, жорнові каміння, металеви наконечники списів.

За свідченням очевидців, установлено, що у 1930 р. земляний покрів з городища вивозився, щоб очистити скелю для видобутку граніту. Але видобуток граніту було зоборонено.

На поверхні городища виявлено залишки культурного шару у вигляді уламків товстостінної кераміки ІХ-Х ст., з лінійним, звилястим та нігтьовим орнаментом. Громадянин Горобець І.Я. знайшов на городищі 2 пряслиці: перше – з пірофілітового сланцю, діаметром 30 мм й отвором 9 мм; друге – з обпаленої глини, діаметром 31 мм й отвором 9 мм.

Висота городища із заходу від р. Уж підіймається до 9-11 м над сучасною поверхнею й зменшується до 5-4 м на схід до входу на городище.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Дослідження городища проводилось у 1930-х рр. археологічною експедицією Інституту історії матеріальної культури АН УРСР під керівництвом І.М. Самойловського, у 1959 р. – археологічною експедицією Інституту історії матеріальної культури АН УРСР під керівництвом І.П. Русанової, у 1975 р. городище досліджував науковий працівник Житомирського краєзнавчого музею В.О. Місяць.

Частина знахідок зберігається у фондах Житомирського краєзнавчого музею.

Дослідження городища дають змогу стверджувати про існування тут літописного міста Іскоростень – центру древлянського князівства.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 24

Основна бібліографія, архівні дані:

Русанова І.П. Отчет о работе Правобережного отряда Черниговской экспедиции ИИ МК АН СССР в 1959 г. // Архів Житомирського краєзнавчого музею.