Паспортна інформація

Городища та курганний могильник літописного міста Іскоростень

Пам’ятка археології

ІХ-Х ст.

Розміщення:

Житомирська обл., м. Коростень, у східній частині міста, вздовж правого та лівого берегів р. Уж.

Загальний опис:

Літописне місто Іскоростень складається з трьох городищ та курганного могильника.

Городище № 1 розташоване на високій скелі рожевого граніту. Збереглася частково північна сторона, де простежуються трьох’ярусні тераси та залишки рову.

Найважливіші знахідки: вугілля, шматки обпаленого дерева, фрагменти кераміки, металеві сапки.

Городище № 2 розташоване на скелі з рожевого граніту і має форму неправильного овалу. Зі сходу збереглася частина насипаного, а в західній частині – частина оборонного валів та одна тераса.

Виявлено залишки культурного шару у вигляді уламків товстостінної кераміки ІХ-Х ст.

Городище № 3 теж розташоване на гранітній скелі й має вигляд рівнинного овалу. Частково збереглися з північно-західної, північної та східної сторони дві концентричні оборонні тераси.

Найважливіші знахідки: відщепи з кременю епохи неоліту, жорновий камінь.

Городище № 4 знаходиться на високому плато лівого берега р. Уж і займає площу до 9 га. З боку ріки захищене скелястим берегом, з півночі – урвищем, з півдня – яром зі струмком у ньому. Із західної сторони збереглись вал з ровом. Висота валу – до 3 м.

Городище мало два виїзди в західній частині.

Курганний могильник складається з 26 курганів. Виявлені поховання з трупопокладенням і лише одне з трупоспаленням. В чоловічих похованнях виявлено: залізні ножі, бронзові пряжки, залізна бойова сокира, срібні та мідні перстні тощо. В жіночих похованнях знайдено: залізні ножі, залізні ножиці, срібні та скроневі кільця, золоті сережки, срібні перстні тощо.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Археологічні дослідження трьох городищ та розкопки курганів підтверджують літописну розповідь про одне з найдавніших міст Східної Європи. Центр древлянського князівства – Іскоростень.

Перша літописна згадка про Іскоростень припадає на 883 рік. На початку Х ст. воно було вже міцною фортецею. На скелястих берегах р. Уж стояли чотири укріплені городища. Укріплення були оточені земляними валами і ровами з одного боку та високими, майже неприступними скелями – з другого.

Лаврентіївський літопис згадує Іскоростень в 945 році у зв’язку з повстанням древлян проти великокнязівської влади – першим антифеодальним повстанням в історії Київської Русі. За народними переказами на четвертому городищі знаходився замок древлянського князя Мала, який очолив повстання. У 946 році дружина київського князя Ігоря княгиня Ольга жорстоко придушила виступ древлян, підступно захопивши Іскоростень, розправилась з непокірними жителями, а місто спалила.

Дослідження й обстеження городищ здійснювали: у 1930-х рр. – Інститут історії матеріальної культури АН УРСР, у 1959 р. – І.П. Русанова, у 1975 р. – В.О. Місяць. Дослідження городища № 4 не проводились. Розвідувальні роботи у 1975 р. провів В.О. Місяць.

Розкопки й дослідження курганів проводили: у 1887 р. – В.Б. Антонович, у 1899-1900 рр. – Ф.Р. Штейнгель, у 1911 р. – В.В. Хвойка, у 1970 р. – В.О. Місяць.

Знахідки з городищ і курганів зберігаються в фондах Житомирського краєзнавчого музею та Київського історичного музею.

Облікова інформація:

Взято на охорону: городища №№ 1, 2, 3 та курганний могильник – згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.; городище № 4 – згідно рішення виконкому Житомирської обласної Ради народних депутатів № 442 від 29.09.1969 р.

Охоронний № : 24

Основна бібліографія, архівні дані:

Полное собрание русских летописей.- Т.2.- М., 1962.- С.17, 41-49.

Археологія.- Т.9.- К., 1954.- АН УРСР.- С.145-147.

Антонович В.Б. Археологическая карта Волынской губернии.- М., 1900.- С.19.

Русанова І.П. Отчет о работе Правобережного отряда Черниговской экспедиции ИИ МК АН СССР в 1959 г. // Архів Житомирського краєзнавчого музею.

Самойловський І.М. Стародавній Коростень // Археологія.- Т.ХХІІІ.- К., 1970.- С.190-199.