Торговий будинок Жестовського

Олена Конакова

Розмір зображення: 683:383 піксел

Торговий будинок Жестовського, 1900 (архіт.). Пл. Центральна, 38. У нижній частині площі. Головним фасадом звернений до вул. Сватівської. В центральній частині міста.

Зведений у 1900. Архітектор невідомий. Цегляний, двоповерховий, фасади тиньковані, пофарбовані у сірий колір. Декоративні деталі виділені білим кольором. У плані прямокутний. Фасади виконані у стилі романтичного історизму, а саме: в еклектичних формах з використанням елементів неоготики та класицизму. Головний та дворовий фасади вирішені рівнозначно. При достатній насиченості пластичними деталями мають чітко виражені осі симетрії, горизонтальні і вертикальні членування. По осі симетрії розташований центральний ризаліт з 2 парадними входами та згрупованими по двоє вікнами другого поверху. Кути ризаліту обмежені спареними пілястрами, що разом з центральною пілястрою підтримують масивний антаблемент.

На обох фасадах антаблемент складається з ритмічного ряду фігурних стовпчиків, що примикають до стіни. Між стовпчиками розміщено слухові вікна-бійниці. Завершення ризаліту складне, базується на розвинутому профільованому карнизі: пологий трикутний фронтон, обмежений парапетними стовпчиками, переходить у плавно окреслену криву, що також обмежена наріжними парапетами. На головному фасаді поле фронтону оздоблене декором у вигляді луски; на рівні парапету – дата побудови об’ємними цифрами: «1900.Г» та восьмипроменева зірка (октограма).

На кутових парапетних стовпчиках встановлені стилізовані вазони. З боку дворового фасаду увінчувальний фронтон має такий же вигляд, але замість напису по боках зірки – абстрактний анімалістичний орнамент, притаманний середньовічній культурі Західної Європи. Обабіч центрального ризаліту – однакові флангові об’єми. Поверхня стін головного, бокового та торцевих фасадів розчленована широкими пілястрами з великим кутовим рустуванням по всій висоті, міжповерховим карнизом складного профілю, спареними вікнами. Наріжні частини заокруглені, кути акцентовані рустованими пілястрами. Всі віконні прорізи оздоблені брутально окресленими прямокутними сандриками із замковими каменями. Увінчує флангові частини нетипово вирішений антаблемент, який складається з ритмічного ряду канельованих четвертних колон та простінків між ними, що виконані під «рваний» камінь.

Торцеві фасади вирішені аналогічно з використанням таких же елементів. Образ будівлі, виконаної у непритаманних архітектурі Слобожанщини формах, відрізняється від ін. об’єктів та разом з ними прикрашає історичне ядро міста.

У 1918, під час Української революції 1917 – 21, голова об’єднаної повітової ради робітничих та солдатських і селянських депутатів А. Пилипенко, який був патріотом і відстоював ідеї незалежності та самостійності Української держави, зініціював створення при раді загону охорони порядку. Штаб загону розміщувався в правому крилі магазину Жестовського. Наприкін. 1918 штаб і частину загону знищили більшовики. Тепер будівля використовується за первісним призначенням.

Джерела та література:

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Культура Западной Европы в Средние века [].

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 67 – 68.