Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Віктор Харламов

281.11. Собор св. Феодора, 1128 (археол.).

Вул. Володимирська, 7–9.

Відкрили Я. Боровський і В. Харламов 1983, досліджували С. Кілієвич, В. Харламов 1984–85. Церкву св. Феодора заклав князь Мстислав Володимирович, якого було в ній поховано 1132. Впродовж 12 ст. в церкві ховали князів з роду Мстислава.

Будівля являла собою тринавний, шестистовпний, двоярусний, хрещатий храм завдовжки 28,1 м, завширшки 20 м з трохи зміщеним на схід підбанним квадратом. Північний та південний фасади будівлі членувалися лопатками відповідно до їх внутрішньої структури на чотири нерівні частини. Західний фасад мав тридільне членування. Від пам’ятки збереглися фундаменти і фрагменти мурування стін. Фундаментні рови завширшки бл. 1,8–2 м, глибина закладення фундаментів – 1,5 м. На дні ровів виявлено залишки дерев’яних субструкцій, на яких лежало бутове мурування фундаментів.

Субструкціями були дерев’яні лежні, вкладені уздовж фундаментних ровів.

У місцях їх перерізу виявлено добре збережені залізні костилі, що зміцнювали лежні на перехрестях. Фундамент по зовнішньому і внутрішньому контурах складено з колотого бутового каменю (граніт, піщаник). Внутрішній простір фундаменту – мурування з плінфи, дрібного каміння. Збережені блоки й фрагменти стін свідчать, що будівлю було зведено в техніці порядового мурування. До південно-східного фасаду храму на всій його довжині прилягає бічний притвор з апсидою. Аналіз використання в муруванні брущатої цегли дає підставу датувати час зведення притвору кін. 12–13 ст. Цілком імовірно, що він слугував усипальнею, оскільки під час розкопок виявлено залишки поховань. Як свідчать знахідки (золоті дробниці з перебірчастою емаллю), тут було поховано заможних осіб.

Численні фрагменти тиньку вказують, що храм було розкішно прикрашено і розписано. Серед знахідок виявлено уламки круглого віконного скла (діам. 22 см), полив’яних керамічних плиток підлоги, шиферних плит тощо. Залишки церкви законсервовано.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Література:

Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. – К., 1982; Каргер М. К. Древний Киев. – М.; Л., 1961. – Т. 2; Килиевич С. Р., Харламов В. А. Раскопки на территории Федоровского монастыря // АО 1985 года. – М., 1986; Толочко П. П. Історична топографія стародавнього Києва. – К., 1970.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 719 – 720.