Актори (Е – К)

Ердман Борис Робертович (1899 – 1960) – художник театру, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1957).

У театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком (1928), «Кадри» І. Микитенка (1930), «Штурм» О. Корнійчука (1931), «Дівчата нашої країни» І. Микитенка, «Трибунал» О. Ржешевського (обидві – 1932), «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «Суд» В. Кіршона (обидві – 1933), «Майстри часу» І. Кочерги (1934), «Соло на флейті» І. Микитенка (1935), «Ревізор» М. Гоголя (1938), «Остання жертва» О. Островського (1939), «Страшний суд» В. Шкваркіна (1940), «Багато галасу даремно» В. Шекспіра (1941; 1964 – разом з М. Ліпкіним), «Він прийшов» Дж. Б. Прістлі (1946), «Глибоке коріння» Дж. Гоу, А. Д’Юссо (1947), «На грані ночі і дня» А. Якобсона (1951).

Жданов Сергій Сергійович (1907 – 68) – композитор. Написав музику до вистав театру ім. І. Франка: «Штурм» О. Корнійчука (1931), «Район» Я. Городського (1933), «Бастилія Божої матері» І. Микитенка (1934).

1950 – 53, 1966 – 1978 – Жуковський Леонід Феофілович (1923 – 78) – актор театру й кіно, заслужений артист УРСР (з 1972); актор Житомирського музично-драматичного театру (1944 – 45), Київського ТЮГу (1945 – 50), театрів Рівного, Донецька, Чернігова, Херсона, театру-студії кіноактора на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (1957 – 59).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Швандя («Любов Ярова» К. Треньова), Назар Стодоля («Назар Стодоля» Т. Шевченка; обидві – 1951), Степан («Дніпрові зорі» Я. Баша), Шофер Маллей («Звичайна справа» А. Тарна; обидві – 1952), Максим Кочубей («Не називаючи прізвищ» В. Минка), Шапошников («Угрюм-ріка» за В. Шишковим; обидві – 1953), Буц («Фортуна» М. Зарудного), Романюк, Яким («Калиновий гай», «Розплата» О. Корнійчука; всі – 1966), Македон («Сині роси» М. Зарудного), Бурков («Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця), Степан Моргун («Мої друзі» О. Корнійчука; всі – 1967), Вершок («На сьомому небі» М. Зарудного, 1968), Конотоп («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Чашник («Помста» А. Фредра; обидві – 1969), Муха («Вірність» М. Зарудного), Ономай («Кассандра» Лесі Українки; всі – 1970), Аксакал («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Столєтов («Спадщина» А. Софронова; обидві – 1971), Прищов («Солдатська вдова» М. Анкілова), Ватажок («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Некований («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Купець («За дев’ятим порогом» О. Коломійця), Мирослав, боярин («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Одіссей («Кассандра» Лесі Українки), Курослєпов («Гаряче серце» О. Островського; всі – 1972), Гулак («Незабутнє» О. Довженка), Трохим Кумась («Недоспівана пісня» О. Підсухи; обидві – 1974), Тимофте («Каса маре» Й. Друце, 1975), Бартломей («Краків’яни і гуралі» В. Богуславського, 1976), Йожеф («Яношик і королівна» А. Школьника, 1977).

1950 – 80 – Задніпровський Михайло Олександрович (1924 – 80) – актор, народний артист УРСР (з 1969), лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1971).

Ролі: Пуд («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Кирило, Корній («Спасибі тобі, моє кохання», «Фараони» О. Коломійця), Леонід Край, Максим Максимович, Касьян Римар («Сторінка щоденника», «Пам’ять серця», «Мої друзі» О. Корнійчука), Тухачевський («Коли мертві оживають» І. Рачади), Михайло, Гнат Редліх («Украдене щастя» І. Франка, «Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка), Блюмкін («Шосте липня» М. Шатрова; всі – 1969), Дон Сезар («Дон Сезар де Базан» А. Деннері та Ф. Дюмануара), Кузьма Рижов («Правда» О. Корнійчука), Свічкогас («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Семен («Голосіївський ліс» В. Собка), Сафрон («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1970), Роберт («Поступися місцем» В. Дельмар), Богун («Вірність» М. Зарудного), Іван Барильченко («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Недосєкін («Спадщина» А. Софронова; всі – 1971), Гетьман («За дев’ятим порогом» О. Коломійця), Хлинов («Гаряче серце» О. Островського; обидві – 1972), Ворохов («Солдатська вдова» М. Анкілова), Остап Точило («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Кресало («Волинщик із Стракониць» Й. Тила; всі – 1973), Іван («Незабутнє» О. Довженка), Карагач («Таке довге, довге літо» М. Зарудного), Степан Гавриш («Недоспівана пісня» О. Підсухи; всі – 1974), Ністор («Каса маре» Й. Друце), Круглик («Під високими зорями» М. Зарудного; обидві – 1975), Голова («Майська ніч» М. Старицького, за М. Гоголем), Саратов («Золоті вогнища» І. Штока; обидві – 1976), Наріжний («Тил» М. Зарудного, 1977), Деменюк («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком, 1978).

1962 – 97 – Задніпровський-Кононенко Микола Леонідович (1940 – 97) – актор, заслужений артист УРСР (з 1990).

Ролі: Клеонт («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра, 1962), Олексій («В степах України» О. Корнійчука), Роман («Там, де тирса шуміла» А. Шияна; обидві – 1963), Стефан («Марина» М. Зарудного), Скворцов («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Пан у темних окулярах («Повпред» І. Шведова), Гонець («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; всі – 1964), Пан Розбійницький («Палаюче серце» В. Євлампієва), Дем’ян («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Ганс («Зупиніться!» І. Рачади), Вісник («Антігона» Софокла), Мамура («Правда і кривда» М. Стельмаха; всі – 1965), Жорж («Патетична соната» М. Куліша, 1966), Дмитро («Мої друзі» О. Корнійчука), Ведмідь («Лис Микита» І. Франка; обидві – 1967), Яків («Старий» М. Горького), Роберт («Поступися місцем» В. Дельмар), Моравець («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка), Гогоберідзе («Грозова ніч» А. Школьника; всі – 1968), Зубов («Солов’їна ніч» В. Єжова), Дон Хуан («Дон Сезар де Базан» А. Деннері та Ф. Дюмануара), Гуля («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Федька («Горлиця» О. Коломійця), Василь («Голосіївський ліс» В. Собка), Филимон [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького], Американський журналіст («Шосте липня» М. Шатрова, всі – 1969), Дон Хозе, Дон Дієго («Дон Сезар де Базан» А. Деннері та Ф. Дюмануара), Гарібальді, Пуд («Вірність», «Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Ад’ютант («Правда» О. Корнійчука), Турвальд («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Сімон, еллін («Кассандра» Лесі Українки), Степан, Діго [«Маруся Богуславка», «Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького; всі – 1970], Погонич дон Педро «Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Яків («Старий» М. Горького), Леонід, Грицько, Федька («Перший гріх», «Фараони», «Горлиця» О. Коломійця), Дмитро («Мої друзі» О. Корнійчука), Вася («Голосіївський ліс» В. Собка), Едуард («Спадщина» А. Софронова; всі – 1971), Платон («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного), Кошовий, Курінний («За дев’ятим порогом» О. Коломійця), Яків, Наркіс («Гаряче серце» О. Островського; усі – 1972); Степан Уваров («Солдатська вдова» М. Анкілова), Кресало («Волинщик із Стракониць» Й. Тила, обидві – 1973), Павло Хуторний («Незабутнє» О. Довженка), Бармалей («Айболить-75» В. Коростильова), Віктор («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади), Сергій («Шоколадний солдатик» Б. Шоу; всі – 1974), Фанчик («Каса маре» Й. Друце), Тарасюк («Під високими зорями» М. Зарудного), Альберт Кемпке («Комендант Берліна» В. Собка; всі – 1975), Світос («Краків’яни і гуралі» В. Богуславського), Князь Тараканов («Тіні» М. Салтикова-Щедріна), Писар («Майська ніч» М. Старицького, за М. Гоголем; усі – 1976), Той («Срібна павутина» О. Коломійця), Перша відьма («Макбет» В. Шекспіра), Генеловський («Біля підніжжя Вітоші» П. Яворова; всі – 1977), Іван Єрофеєв («Старим козацьким способом» А. Софронова), Голова суду («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком; усі – 1978), Референт («Маестро, туш!» М. Зарудного), Маляр («Дикий Ангел» О. Коломійця; обидві – 1979), Дембов («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного), Підполковник («Поєдинок» Л. Синельникова), Тезей («Сон літньої ночі» В. Шекспіра; всі – 1980), Мічман Кноріс («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1981), Пістряк («Конотопська відьма» Б. Жолдака, за Г. Квіткою-Основ’яненком), Злодій («Камінь русина» О. Коломійця), Биковський («Павлинка» Янки Купали; всі – 1982), Перший городянин («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта, 1983), Воронок («Вибір» Ю. Бондарєва, 1984), Карнаухов («Рейс о 12-й» Ю. Бедзика, 1985), Жених («Бронзова 1725ФРАНКА ІВАНА ПЛОЩА фаза» М. Зарудного), Харон («Енеїда» за І. Котляревським), Тищенко («Сімейний детектив» Л. Синельникова), Головний охоронець («Бунт жінок» Н. Хікмета, В. Коміссаржевського; всі – 1986), Коров’єв («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим, 1987), Потьомкін («Різдвяна ніч» за М. Гоголем, 1988), Менахем («Тев’є-Тевель» Г. Горіна, за Шолом-Алейхемом, 1989), Ректор («Хто зрадить Брута?» Б. Жолдака, М. Ткача), Нечипір («Пошились у дурні» М. Кропивницького; обидві – 1992), Голова суду («Патетична соната» М. Куліша, 1993), Кир Гирявий («Талан» М. Старицького, 1994), Пан у лиловому, Сер Ламорак («Мерлін, або Спустошена країна» Т. Дорста, У. Елер, 1997).

Знатоков Юрій Володимирович (1926 – 98) – композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1968).

Написав музику до вистав театру ім. І. Франка: «Голосіївський ліс» В. Собка (1968), «Дон Сезар де Базан» А. Деннері, Ф. Дюмануара (1969), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, «Кассандра» Лесі Українки (обидві – 1970), «В ніч місячного затемнення» М. Каріма (1971), «Лавровий вінок» Л. Дмитерка (1973), «Незабутнє» О. Довженка (1974), «Комендант Берліна» В. Собка (1975).

1981 – 2001 – Каменькович Борис Наумович (1921 – 2001) – артист балету, балетмейстер і хореограф, народний артист України (з 2001).

У зазначені роки – балетмейстер-постановник театру ім. І. Франка. Поставив балетну частину у виставах: «Проводи білих ночей» В. Панової (1961), «Загибель ескадри» О. Корнійчука, «Моя професія – синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі (обидві – 1981), «Благочестива Марта» Тірсо де Моліни (1984), «Хвацький молодець – гордість західного краю» Дж. Сінга (1985), «Енеїда» за І. Котляревським, «Сімейний детектив» Л. Синельникова (обидві – 1986), «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим, «День народження кота Леопольда» А. Хайта (обидві – 1987), «Різдвяна ніч» за М. Гоголем, «Жіночий стіл у мисливському залі» В. Мережка (обидві – 1988), «Даринка, Гриць та нечиста сила» В. Бойка, «Тев’є-Тевель» Г. Горіна, за ШоломАлейхемом (обидві – 1989), «Цар Плаксій та Лоскотон» В. Тульчина (за мотивами творів В. Симоненка, 1990), «Засватана – не вінчана» В. Бегми, М. Ткача (за драмою І. Карпенка-Карого), «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської, «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка (усі – 1991), «Хто зрадить Брута?» Б. Жолдака, С. Мойсеєва (за М. Гоголем), «Диво у лісі» Я. Козлова (обидві – 1992), «Талан» М. Старицького (1994), «Крихітка Цахес» (за Е. Т. А. Гофманом), «Стережися лева», обидві – Я. Стельмаха, «Мов близнюки» М. Фрейна; всі – 1995), «Мерлін, або Спустошена країна» Т. Дорста, У. Елер (1996), «Бал злодіїв» Ж. Ануя (1998), «Бременські музиканти» Г. Гладкова, В. Ліванова, Ю. Ентіна, «Кін IV» Г. Горіна, «Три сестри» А. Чехова (всі – 1999), «За двома зайцями» М. Старицького, «Острів скарбів» Д. Черкаського, Д. Чирип’юка, «Пігмаліон» Б. Шоу (всі – 2000).

Козицький Пилип Омелянович (1893 – 1960) – композитор, педагог, музикознавець, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1943); професор Київської консерваторії (з 1945), голова правління Спілки композиторів України (1952 – 56). Автор музики до вистави театру ім. І. Франка «Вишневий сад» А. Чехова (1946).

1930 – 61 – Комарецька Любов Василівна (1887 – 1987) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1951); актриса театру «Березіль» у Києві (1922 – 24), Одеського агіттеатру (1925), Подільської держдрами у Вінниці (1925 – 26; філіал театру ім. І. Франка), Одеського робітничого театру при Облпрофраді (1928 – 29).

Ролі у театрі ім. І. Франка: Явдоха («Суєта» І. Карпенка-Карого), Маркіза Мондекар («Дон Карлос» Ф. Шіллера; обидві – 1936), Соколова («Останні» М. Горького), Марфа Іванівна («Правда» О. Корнійчука), Баба з дитиною («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Мати Семена Котка («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Марія Тарасівна, Христина Архипівна («Платон Кречет» О. Корнійчука; всі – 1938), Дружина Кучеренка («Поетова доля» С. Голованівського, 1939), Палажка («В степах України» О. Корнійчука), Міхевна («Остання жертва» О. Островського), Дар’я («Страшний суд» В. Шкваркіна; всі – 1940), Стара няня, Соколова («Останні» М. Горького), Літня жінка («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Тетяна, жінка Макара («Суєта» І. КарпенкаКарого), Гандзя Соколовська («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Друга сусідка («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1946), Кузьмінічна («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Єфросинія Шевцова («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Бабуся («Котигорошко» А. Шияна; всі – 1947), Орина Галчиха («Без вини винуваті» О. Островського), Дарія Василівна («Велика сила» Б. Ромашова; обидві – 1948), Горпина Романівна («Професор Буйко» Я. Баша), Міна Варра («Змова приречених» М. Вірти), Марія Райова («Крила» О. Корнійчука), Журіна («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського), Баба («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1949), Пані Мортон («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Іванівна («Завтра вранці» О. Ільченка; обидві – 1950), Стеха («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Марія, селянка («Любов Ярова» К. Треньова), Хазяйка на вечорницях («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Катрін («На грані ночі і дня» А. Якобсона; всі – 1951), Хлопова («Ревізор» М. Гоголя), Ксенія Буличова («Єгор Буличов та інші» М. Горького; обидві – 1952), Бабуся («Щедрий вечір» В. Блажека, 1961).

1929 – 31, 1934 – 55 – Кононенко Іван Володимирович (1899 – ?) – актор театру й кіно, заслужений артист Узбецької РСР (з 1944). Викладач театральної студії при театрі ім. І. Франка.

Ролі в театрі ім. І. Франка: Лев («Коммольці» Л. Первомайського, 1930), Стьопа («Платон Кречет» О. Корнійчука, 1934), Лев («Початок життя» Л. Первомайського, 1935), Маркіз Поза («Дон Карлос» Ф. Шіллера, 1936), Фіноген («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Богун («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука; обидві – 1939), Матвійчук («Хрещатий яр» Л. Дмитерка, 1944), Хемп («Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука, 1945), Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки, 1946), Якорєв («Останні» М. Горького), Моряк, Прапорщик, Аркадій («Правда», «Платон Кречет» О. Корнійчука), Майор («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Степан («Переможці» Б. Чирскова; всі – 1947), Дюжиков («Вас викликає Таймир» К. Ісаєва та О. Галича), Хвиля («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Гайдай, Петренко («Загибель ескадри», «В степах України» О. Корнійчука), Леонід Шибанов («Велика сила» Б. Ромашова), Суїндон («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Колінський («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Володимир («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Комков («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського; всі – 1949), Лука («Завтра вранці» О. Ільченка), Вітровий («Калиновий гай» О. Корнійчука; обидві – 1950), Грабчак («Дніпрові зорі» Я. Баша), Шискін («Ревізор» М. Гоголя; обидві – 1952), Пристав («Угрюм-ріка» за В. Шишковим; 1953), Терещенко («Крила» О. Корнійчука, 1955) та ін.

1946 – 99 – Копержинська Нонна Кронидівна (1920 – 99) – актриса театру й кіно, народна артистка УРСР (з 1967).

Ролі: Люба Шевцова («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Федулова («Переможці» Б. Чирскова; обидві – 1947), Чергова по 13-му поверху («Вас викликає Таймир» К. Ісаєва, О. Галича), Дарина («Суєта» І. Карпенка-Карого), Марта Степова («Макар Діброва» О. Корнійчука), Орина Галчиха («Без вини винуваті» О. Островського; всі – 1948), Галина Безсмертна («Професор Буйко» Я. Баша), Варвара Огаркова («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського), Марія («Дванадцята ніч» В. Шекспіра; всі – 1949), Панкратіївна («За океаном» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Федора («Завтра вранці» О. Ільченка), Палажка («Мартин Боруля» І. КарпенкаКарого), Катерина Крилата («Калиновий гай» О. Корнійчука), Текля («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Вустя («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; всі – 1950), Данилова («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Дунька («Любов Ярова» К. Треньова), Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка; всі – 1951), Тітка Настя («Дніпрові зорі» Я. Баша), Меланія («Єгор Буличов та інші» М. Горького; обидві – 1952), Варвара («Крила» О. Корнійчука, 1954), Гордиля [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького, 1958]; Оксана, хатня робітниця («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Хівря («На хуторі біля Диканьки» В. Минка), Степанида («Не судилося» М. Старицького; всі – 1959), Тетяна, бублейниця («Свіччине весілля» І. Кочерги), Гузикова («Барабанщиця» А. Салинського; обидві – 1960), Ганка («Фараони» О. Коломійця), Мати («Фауст і смерть» О. Левади; обидві – 1961), Ельвіра («День народження Терези» Г. Мдівані), Мадам Журден («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра), Настя Бабич («Украдене щастя» І. Франка), Марфа, наглядачка табору («Гра без правил» Л. Шейніна; всі – 1962), Катерина Михайлівна, Варвара Петрівна («Ну й дітки ж…», «Острів твоєї мрії» М. Зарудного), Оксана Ко1726ФРАНКА ІВАНА ПЛОЩА лосок, Параска («Чому посміхалися зорі», «В степах України» О. Корнійчука; всі – 1963), Соломія Павлівна («Фортуна» М. Зарудного), Фена Степанівна («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка; обидві – 1964), Ганна («Безталанна» І. КарпенкаКарого), Емма («Зупиніться!» І. Рачади; обидві – 1965), Ага Щука («Калиновий гай» О. Корнійчука, 1966), Василина («Сині роси» М. Зарудного), Варвара Сергіївна («Мої друзі» О. Корнійчука; обидві – 1967), Захарівна («Старий» М. Горького), Софія («На сьомому небі» М. Зарудного; обидві – 1968), Маркіза де Монтефіоре («Дон Сезар де Базан» А. Деннері, Ф. Дюмануара), Ганна Володимирівна («Рим-17, до запитання» М. Зарудного; обидві – 1969), Аграфена («Правда» О. Корнійчука, 1970), Марія Петрівна («Перший гріх» О. Коломійця, 1971), Устина Олексіївна («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного), Знатниця («За дев’ятим порогом» О. Коломійця, 1972), Бабуся («Зворотна адреса» А. Алексіна), Катерина, Федора Іванівна («Пора жовтого листя», «Під високими зорями» М. Зарудного), Ковалиха («Голубі олені» О. Коломійця), Настя («Дві сім’ї» М. Кропивницького; всі – 1973), Одарка («Незабутнє» О. Довженка), Юля («Таке довге, довге літо» М. Зарудного, 1974), Павлина («Маестро, туш!» М. Зарудного), Гапка («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком; обидві – 1979), Няня («Дядя Ваня» А. Чехова, 1980), Ніна Іванівна («Ретро» О. Галіна), Матільда («Моя професія – синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі; обидві – 1981), Агата («Павлинка» Я. Купали, 1982), Клер Цаханасян («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта, 1990) та ін.

1926 – 29, 1932 – 55 – Кохан (Коханенко) Євген Теодорович (1886 – 1955) – актор, режисер, заслужений артист УСРР (з 1930); актор і режисер українських театрів у Західній Україні (1905 – 18), актор київського Першого театру Української Радянської Республіки ім. Шевченка (1919), актор театру ім. І. Франка (Вінниця, Донбас, Харків, Київ; 1920 – 27), «Робсельтеатру» (1927 – 28, Одеса), Одеського драматичного театру (1929 – 30), театру «Жовтень» (1931 – 32, Ленінград).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Кардинал («Коронний злодій» Г. Бергстедта), Маркіз («Мірандоліна» К. Гольдоні), Генерал («Мандат» М. Ердмана), Рак («Пухкий пиріг» Б. Ромашова; всі – 1926), Доктор («Седі» С. Моема, Д. Колтона, 1927), Чеусов («Заколот» за Д. Фурмановим; 1928), Домінго («Дон Карлос» Ф. Шіллера, 1936), Начальник станції, Прокурор («Правда» О. Корнійчука), Юрій Мнішек («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Шапіро («Банкір» О. Корнійчука, 1938), Куртц, шахмейстер («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Шинкар («Маруся Богуславка» М. Старицького), Антоніо («Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Юхим Давидович («Страшний суд» В. Шкваркіна), Дід Мелхіседек («Потомки» Ю. Яновського; всі – 1940), Іван Гайовий («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Бранд, учитель музики («У пущі» Лесі Українки; обидві – 1946), Березін («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Шльома («Украдене щастя» І. Франка; обидві – 1947), Мединцев («Велика сила» Б. Ромашова), Генерал Клер («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Війт («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1948), Серенсен («На грані ночі і дня» А. Якобсона, 1951) та ін.

Постановки: «Б’ють пороги» І. Галюна, «Мірандоліна» К. Гольдоні, «Лісова пісня» Лесі Українки (всі – 1927).

1926 – 45 – Кошевський Костянтин Петрович (справж. – Скляр; 1895 – 1945) – режисер, актор, заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (з 1944), художній керівник Київського ТЮГу (1938 – 41).

У театрі ім. І. Франка працював з 1922 (з перервами), поставив спектаклі: «Коммольці» Л. Первомайського (1930), «Платон Кречет» О. Корнійчука (1934), «Початок життя» Л. Первомайського (1935), «Устим Кармалюк» В. Суходольського (1936), «Останні» М. Горького (1937), «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука (1945).

Ролі: Митька («Митька на царстві» К. Ліпскерова, 1928), Леонід Гаєвський («Сигнал» С. Поливанова, Л. Прозоровського), Мебіус («Ділок» В. Газенклевера; обидві – 1929).

Крейн Олександр Абрамович (1883 – 1951) – композитор, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1934), музичний критик. Написав музику до вистави театру ім. І. Франка «Боягуз» О. Крона (1935).

1949 – 99 – Кропивницька Марина Олексіївна (1919 – 99) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1970), актриса драматичного театру в Саратові (1943 – 44), Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (1944 – 48). Закінчила драмстудію при театрі ім. І. Франка (1937 – 41).

Ролі в цьому театрі: Женя («Завтра вранці» О. Ільченка, 1950), Антоніна («Єгор Буличов та інші» М. Горького 1952), Поема («Не називаючи прізвищ» В. Минка, 1953), Кетті («Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком), Ліза («Іван Рибаков» В. Гусєва; обидві – 1955), Сойка («Доктор філософії» Б. Нушича, 1956), Жанна («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Діана («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо, 1957), Регана («Король Лір» В. Шекспіра, 1959), Людмила («Чужий дім» М. Зарудного), Стефа («Свіччине весілля» І. Кочерги; обидві – 1960), Одарка («Фараони» О. Коломійця», 1961), Аманда («День народження Терези» Г. Мдівані, 1962), Софія («Де тирса шуміла» А. Шияна, 1963), Мавра («Правда і кривда» М. Стельмаха, 1965), Василина («Калиновий гай» О. Корнійчука, 1966), Аніта («Поступися місцем» В. Дельмар), Юлія («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; обидві – 1968), Маркіза («Дон Сезар де Базан» А. Деннері, Ф. Дюмануара), Матрона («Рим-17, до запитання» М. Зарудного; обидві – 1969), Поміщиця («Правда» О. Корнійчука, 1970), Марія («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Мати Маринки, Одарка («Перший гріх», «Фараони» О. Коломійця), Зіна Туз («Мої друзі» О. Корнійчука), Недосєкіна («Спадщина» А. Софронова; всі – 1971), Серафима («Лавровий вінок» Л. Дмитерка, 1973), Пелагея («Солдатська вдова» М. Анкілова), Юля («Таке довге, довге літо» М. Зарудного; обидві – 1974), Гафіца («Каса маре» Й. Друце), Наталя («Суєта» І. Карпенка-Карого), Гертруда Зінгер («Комендант Берліна» В. Собка; всі – 1975), Дорота («Краків’яни і гуралі» В. Богуславського), Масліна («Влада» А. Софронова; обидві – 1976), Придворна дама («Макбет» В. Шекспіра, 1977), Наталія Фадеївна («…і змовкли птахи» І. Шамякіна, 1978), Марія Василівна Войницька («Дядя Ваня» А. Чехова, 1980), Графиня К’яреллі Д’Адда («Моя професія – синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі, 1982), Дуенья донни Анни («Камінний господар» Лесі Українки, 1990) та ін.

1952 – 63 – Крушельницький Мар’ян Михайлович (1897 – 1963) – актор, режисер, педагог, народний артист СРСР (з 1944), лауреат Державної премії СРСР (1947, 1948), актор (з 1924), художній керівник, режисер і актор театру «Березіль» (з 1933, з 1935 – Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка), професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Актор і режисер (з 1954 – головний режисер) театру ім. І. Франка. Вистави: «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1953), «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1952), «Доктор філософії» Б. Нушича, «Персональна справа» О. Штейна (обидві – 1955), «Арсенал» В. Суходольського (1956), «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука (1958), «Над Дніпром» (1960) О. Корнійчука.

Ролі: Єгор Буличов («Єгор Буличов та інші» М. Горького, 1952), Карпо Корж («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Король Лір («Король Лір» В. Шекспіра; обидві – 1959), Антон Лукич Мак («Над Дніпром» О. Корнійчука, 1960).

1961 – 92 – Куманченко Поліна Володимирівна (1910 – 92) – актриса театру і кіно, народна артистка СРСР (з 1960).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Тереза Фернандес («День народження Терези» Г. Мдівані), Ніколь («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра; обидві – 1962), Клавдія Никаноровна («Ну й дітки ж…» М. Зарудного), Клеопатра Гаврилівна, Палажка («Чому посміхалися зорі», «В степах України» О. Корнійчука; всі – 1963), Хелен Мелвіл («Регбі» Д. Беллека, П. Кантена), Соломія Павлівна («Фортуна» М. Зарудного; обидві – 1964), Тетяна («Розплата» О. Корнійчука), Настя («Патетична соната» М. Куліша; обидві – 1966), Василина («Сині роси» М. Зарудного), Василина Петрівна («Мої друзі» О. Корнійчука; обидві – 1967), Захарівна («Старий» М. Горького), Наталка Ковшик («Калиновий гай» О. Корнійчука), Лимериха («Лимерівна» Панаса Мирного; всі – 1968), Надія Іванівна («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Галина («Пам’ять серця» О. Корнійчука; обидві – 1969), Мати («Вірність» М. Зарудного), Марфа Рижова («Правда» О. Корнійчука; обидві – 1970), Недосєкіна («Спадщина» А. Софронова, 1971), Галина Софронівна («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного), Мати («За дев’ятим порогом» О. Коломійця; обидві – 1972), Бабуся («Зворотна адреса» А. Алексіна), Устина Федорівна («Пора жовтого листя» М. Зарудного; обидві – 1973), Тетяна («Незабутнє» О. Довженка), Об’єктивна сусідка («Каса маре» 1727ФРАНКА ІВАНА ПЛОЩА Й. Друце), Поліна Гнатівна «Під високими зорями» М. Зарудного, Баба Мокрина («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади), Катерина Петкова («Шоколадний солдатик» Б. Шоу; всі – 1974), Милочка («Золоті вогнища» І. Штока, 1976), Соня, Секлета («Перстень з діамантом» О. Левади, 1977), Каргополова («Старим козацьким способом» А. Софронова, 1978), Мар’яна Андріївна («Маестро, туш!» М. Зарудного), Ганна («Безталанна» І. Карпенка-Карого, 1979), Бабуся («Вісім люблячих жінок» Р. Тома; 1980), Діана Володимирівна («Ретро» О. Галіна, 1981), Альжбета («Павлинка» Янки Купали, 1982).

1944 – 97 – Кусенко Ольга Яківна (1919 – 97) – актриса, народна артистка СРСР (з 1967); голова правління Українського театрального товариства (1973 – 87), лауреат Державної премії СРСР (1951).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Марія («Хрещатий яр» Л. Дмитерка), Валя («Платон Кречет» О. Корнійчука; обидві – 1944), Зіна («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Урсула («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1945), Молода жінка («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Мотря («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Лікарка («Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука), Індіанка-дикунка («У пущі» Лесі Українки), Варя («Вишневий сад» А. Чехова), Компаньйонка Геро («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; всі – 1946), Гоней, Тернер («Глибоке коріння» Дж. Гоу, А. Д’Юссо, 1947), Валя Ніколаєва («По той бік» А. Барянова), Ольга («Макар Діброва» О. Корнійчука), Ірина Корягіна («Велика сила» Б. Ромашова), Уляна Громова («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Джудіт («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Галина Безсмертна («Професор Буйко» Я. Баша), Марія, служниця («Дванадцята ніч» В. Шекспіра; обидві – 1949), Маруся («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Василина («Калиновий гай» О. Корнійчука; обидві – 1950), Олена («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького, 1951), Наташа («Дніпрові зорі» Я. Баша, 1952), Маруся («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Галя («Не називаючи прізвищ» В. Минка; обидві – 1953), Марина («Петербурзька осінь» О. Ільченка), Катерина («Крила» О. Корнійчука; обидві – 1954), Гандзя Незаймай («Мовчати заборонено» В. Минка), Бикова («Персональна справа» О. Штейна; обидві – 1955), Маруся («Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Анна («Украдене щастя» І. Франка; обидві – 1956), Галя [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького], Лючія («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Варвара («Дума про Британку» Ю. Яновського; всі – 1958), Регана («Король Лір» В. Шекспіра, 1959), Меланка («Свіччине весілля» І. Кочерги, 1960), Одарка («Фараони» О. Коломійця), Марія Кржисевич («Пророк» І. Кочерги, 1961), Неля («Острів твоєї мрії» М. Зарудного, 1963), Беатріче («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1964), Магдалина («Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Еврідіка («Антігона» Софокла; обидві – 1965), Марія («Розплата» О. Корнійчука, 1966), Ангеліна («Мої друзі» О. Корнійчука, 1967), Софія Марківна («Старий» М. Горького), Софія («Голосіївський ліс» В. Собка), Анеля («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; всі – 1968), Варвара («Вірність» М. Зарудного), Інгігерда («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Андромаха («Кассандра» Лесі Українки; всі – 1970), Мотрона («Гаряче серце» О. Островського, 1972), Ольга («Лавровий вінок» Л. Дмитерка, 1973), Соломія («Недоспівана пісня» О. Підсухи), Своячениця («Майська ніч» М. Старицького, за М. Гоголем; обидві – 1974), Васілуца («Каса маре» Й. Друце, 1975), Наталія Фадеївна («…і змовкли птахи» І. Шамякіна, 1978), Матільда («Моя професія – синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі, 1981), Зінаїда Петрівна («Сімейний детектив» Л. Синельникова, 1990) та ін.