Актори (Л – М)

1963 – 83 – Лизогуб Володимир Сергійович (1918 – 96) – режисер, народний артист УРСР (з 1974); актор і режисер театрів Харкова та Львова (1941 – 63).

У цьому театрі здійснив вистави: «Регбі» Д. Беллека, П. Кантена, «Повноважний представник» І. Шведова (обидві – 1964), «Планета сподівань» О. Коломійця, «Сторінка щоденника» О. Корнійчука (обидві – 1965), «Калиновий гай», «Розплата» О. Корнійчука (обидві – 1966), «Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця, «Мої друзі» О. Корнійчука (обидві – 1967), «Лимерівна» Панаса Мирного (1968), «Горлиця» О. Коломійця (1969), «Вірність» М. Зарудного (1970), «Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона, «Перший гріх» О. Коломійця (обидві – 1971), «Гаряче серце» О. Островського (1972), «Голубі олені» О. Коломійця (1973), «Незабутнє» О. Довженка (1974), «Комендант Берліна» В. Собка (1975), «Влада» А. Софронова (разом із С. Сміяном), «Золоті вогнища» І. Штока (обидві – 1976), «Срібна павутина» О. Коломійця (1977), «Суд і полум’я» В. Лизогуба (за І. Франком, 1978), «Ретро» О. Галіна (1981).

1955 – 83 – Литвиненко-Терещенко Катерина Петрівна (1921 – 99) – актриса театру й кіно, заслужена артистка УРСР (з 1960); артистка драматичних театрів Дніпродзержинська, Пскова, Мукачева, Одеси (1944 – 54).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Марина Тайга («Банкір» О. Корнійчука, 1956), Клеопатра Гаврилівна («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука, 1957), Марина Демченко («Над Дніпром» О. Корнійчука, 1960), Гільда («Свіччине весілля» І. Кочерги), Дорімена («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра), Ірма Вунд («Гра без правил» Л. Шейніна; всі – 1962), Мавра («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської), Ярина Кардаш («Де тирса шуміла» А. Шияна; обидві – 1963), Варка («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Магдалина («Сторінка щоденника» О. Корнійчука), Олена Дмитрівна («Зупиніться!» І. Рачади; всі – 1965), Анет («Патетична соната» М. Куліша), Марія Гнатівна («Барабанщиця» А. Салинського; обидві – 1966), Ганна Миколаївна («Мої друзі» О. Корнійчука, 1967), Софія Марківна («Старий» М. Горького, 1968), Аніта ( «Поступися місцем» В. Дельмар), Ганна, вдова («Помста» А. Фредра; обидві – 1969), Аграфена («Правда» О. Корнійчука), Інгігерда («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Книшиха («Робінзон Кукурузо» В. Нестайка), Ганна («Маруся Богуславка» М. Старицького; всі – 1970), Ключниця («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Надія Іванівна («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Танкабіке («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Галина («Мої друзі» О. Корнійчука), Софія Петрівна («Голосіївський ліс» В. Собка; всі – 1971), Маруся, Вустя Шурай («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; обидві – 1972), Зайцева («Лавровий вінок» Л. Дмитерка, 1973), Тетяна («Незабутнє» О. Довженка), Марина («Таке довге, довге літо» М. Зарудного; обидві – 1974), Гафіца («Каса маре» Й. Друце), Поліна Гнатівна («Під високими зорями» М. Зарудного, 1975), Марія («Тил» М. Зарудного), Суддя («Перстень з діамантом» О. Левади), Придворна дама («Макбет» В. Шекспіра; всі – 1977), Лисовицька «Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком), Марина Фадеївна («…і змовкли птахи» І. Шамякіна; обидві – 1978).

Лідер Данило Данилович (1917 – 2002) – художник театру, народний художник УРСР (з 1982). Викладач (1975 – 80 і з 1990), професор (з 1994) Київського художнього інституту, лауреат Державної премії СРСР (1952), Державної премії України ім. Т. Шевченка (1993).

В театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Сторінка щоденника» О. Корнійчука (1965), «Калиновий гай», «Розплата» О. Корнійчука, «Патетична соната» М. Куліша (всі – 1966), «Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця (1967), «Коли мертві оживають» І. Рачади, «Камінь, що світиться» Л. Устинова, «Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка (всі – 1968), «Вірність» М. Зарудного, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (обидві – 1970), «Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона, «Житейське море» І. Карпенка-Карого, «В ніч місячного затемнення» М. Каріма, «Перший гріх» О. Коломійця (усі – 1971), «Гаряче серце» О. Островського (1972), «Пора жовтого листя» М. Зарудного, «Голубі олені» О. Коломійця (обидві – 1973), «Таке довге, довге літо» М. Зарудного, «Здрастуй, Прип’ять» О. Левади (обидві – 1974), «Кравцов» О. Коломійця (1975), «Дядя Ваня» А. Чехова (1980), «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1981), «Візит старої дами» Ф. Дюрренматта (1983), «Вибір» Ю. Бондарєва, «Здавалося б, одне лиш слово…» А. Малишка (обидві – 1984), «Злива» О. Коломійця (1985), «Камінний господар» Лесі Українки (1988), «Тев’є-Тевель» Г. Горіна (за Шолом-Алейхемом, 1989).

Ліпкін Максим Максимович (1907 – 1991) – художник театру і кіно.

У театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Гра без правил» Л. Шейніна (1962); «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка, «Багато галасу даремно» В. Шекспіра (разом з Б. Ердманом; обидві – 1964), «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (1967).

Лішанський Юхим Якович (1905 – 82) – режисер, педагог, заслужений артист УРСР (з 1938); засновник і художній керівник Київського театру Червоної Армії (1931 – 41), режисер і педагог оперної студії при Київській консерваторії (1938 – 41, 1946 – 82, з 1950 – професор), завідувач кафедри Київського театрального інституту (1934 – 41).

В театрі ім. І.Франка поставив спектакль «Гість з того світу» Л. Гаркуші (1959).

Майборода Платон Іларіонович (1918 – 89) – композитор, народний артист СРСР (з 1979), лауреат Державної премії СРСР (1950), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1962).

Написав музику до вистав театру ім. І. Франка: «Не називаючи прізвищ» (1953) і «Мовчати заборонено» В. Минка (1955), «Не судилося» М. Старицького, «Король Лір» В. Шекспіра (1960), «Де тирса шуміла» А. Шияна (1963), «Марина» М. Зарудного (1964), «Правда і кривда» М. Стельмаха (1965), «Сині роси» (1967) і «Вірність» М. Зарудного (1970).

Мандель Семен Соломонович (1905 – 74) – художник театру й кіно, графік, заслужений діяч мистецтв РРФСР (з 1969), лауреат Державної премії СРСР (1948).

У театрі ім. І. Франка оформив вистави: «Містечко Ладеню» Л. Первомайського (разом з Й. Шпінелем; 1932), «Маруся Богуславка» М. Старицького (1941).

1927 – 59 – Маркевич Іван Львович (1905 – 61) – актор, заслужений артист УРСР (з 1953).

Ролі: Фельдкурат Цибулька («Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком), Чернець («Митька на царстві» К. Ліпскерова; обидві – 1928), Йоселе («Містечко Ладеню» Л. Первомайського, 1932), Паллада («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1933), Михайло («Початок життя» Л. Первомайського, 1935), Панько Середа («Дні юності» І. Микитенка), Семен («Маруся Шурай» І. Микитенка, за М. Старицьким), Тараско, лакей, Майор Говоруха («Устим Кармалюк» В. Суходольського; всі – 1936), Якорєв («Останні» М. Горького), Петро («Суєта» І. Карпенка-Карого), Телеграфіст, Другий ад’ютант («Правда»), Юнга («Загибель ескадри»; всі – О. Корнійчука), Николка, юродивий («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Микола Івасенко («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Другий вартовий, Перший ад’ютант («Правда» О. Корнійчука), Дато («Честь» Г. Мдівані; всі – 1938), Бобчинський («Ревізор» М. Гоголя), Василь Карась, Кожух («Банкір», «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука; всі – 1939); Лікар («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Редька, старший міліціонер («В степах України» О. Корнійчука), Нечхай («Маруся Богуславка» М. Старицького), Іван Голешник («Потомки» Ю. Яновського; всі – 1940), Ломака («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1941), Клюква, єфрейтор («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка, 1944), Савка («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Джонс («У пущі» Лесі Українки), Єпіходов («Вишневий сад» А. Чехова), Констебль («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; всі – 1946), Романченко, стрілочник, Меншовик («Правда» О. Корнійчука), Данило, охоронник («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Володимир Петрович («Переможці» Б. Чирскова), Питець («Котигорошко» А. Шияна; всі – 1947), Пилип Семененко («Макар Діброва» О. Корнійчука), Іван, слуга («Без вини винуваті» О. Островського), Цезар Іполитович («Велика сила» Б. Ромашова), Матвій Громов («Молода гвардія» за О. Фадеєвим), Олекса Бабич («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1948), Дід Порада («Професор Буйко» Я. Баша), Вейц («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Бояришников («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського), Нечхай («Маруся Богуславка» М. Старицького), Фабіан («Дванадцята ніч» В. Шекспіра), Тайшес Даджен («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1949), Роберт Гілл («За горизонтом» І. Гайдаєнка, С. Радзинського), Архип Вакуленко («Калиновий гай» О. Корнійчука; обидві – 1950), Юхим («Дніпрові зорі» Я. Баша), Генерал Бєлий («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова; обидві – 1952), Пилип («Крила» О. Корнійчука, 1954), Однолюб («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Ігрек («На хуторі біля Диканьки» В. Минка), Шльома, Війт [«Не судилося», «Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького], Адвокат Ночелла («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Освальд («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Паливода («Дівоча доля» Л. Дмитерка), Каліопій Квак («Над Дніпром» О. Корнійчука), Самсон, чернець («Свіччине весілля» І. Кочерги), Блохін («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова; всі – 1961), Якимаха («Пророк» І. Кочерги, 1962) та ін.

Мейтус Юлій Сергійович (1903 – 97) – композитор, народний артист УРСР (з 1973), лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1991).

Автор музики до вистав театру ім. І. Франка: «В степах України» О. Корнійчука (1940), «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука (1945), «Молода гвардія» за О. Фадеєвим, 1947), «Честь сім’ї» Г. Мухтарова (1952), «Угрюм-ріка» В. Шишкова (інсценізація В. Василька; 1953).

1953 – 59 – Меллер Вадим Георгійович (1884 – 1962) – художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1942), головний художник Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (1922 – 46; до 1935 – «Березіль»).

У зазначений період – головний художник театру ім. І. Франка. Оформив вистави: «Вишневий сад» А. Чехова (1946), «Завтра вранці» О. Ільченка (1950), «Єгор Буличов та інші» М. Горького (1952), «Крила» О. Корнійчука (1954), «Будиночок на околиці» О. Арбузова, «Крадіжка» Дж. Лондона (обидві – 1955), «Банкір» О. Корнійчука, «Доктор філософії» Б. Нушича, «Арсенал» В. Суходольського (усі – 1956), «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо (1957), «Король Лір» В. Шекспіра (1959), «Мертвий бог» («Чужий дім») М. Зарудного (1960), «Фауст і смерть» О. Левади, «Острів Афродіти» А. Парніса (1961) та ін.

Мешкіс Броніслав Вікторович (1928 – 85) – режисер, народний артист УРСР (з 1980); режисер (1961 – 63), головний режисер (1974 – 85) Одеського українського музично-драматичного театру.

В театрі ім. І. Франка поставив спектаклі: «Старий» М. Горького, «Голосіївський ліс» В. Собка (обидві – 1968), «Ярослав Мудрий» І. Кочерги (1970), «Житейське море» І. Карпенка-Карого (1971).

1926 – 27, 1936 – 66 – Мілютенко Дмитро Омелянович (1899 – 1966) – актор, народний артист СРСР (з 1960).

Ролі: Квартирмейстер («Седі» С. Моема, Д. Колтона, 1926), Професор Ярош («Дні юності» І. Микитенка, 1936), Іван («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Безштанько, Ленін, Адмірал («Банкір», «Правда», «Загибель ескадри» О. Корнійчука); Князь Шуйський («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Семен Котко («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; обидві – 1938), Куліш («Поетова доля» С. Голованівського), Пузир («Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Гетьман Потоцький («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука; всі – 1939), Саливон Часник («В степах України» О. Корнійчука), Роман Григорович, інженер («Державна справа» В. Малакова, Д. Шкневського), Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Ізнанкін («Страшний суд» В. Шкваркіна; всі – 1940), Кизил («Багато галасу даремно» В. Шекспіра, 1941), Калитка («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, 1945), Інспектор Гуль («Він прийшов» Дж. Б. Прістлі), Гаєв («Вишневий сад» А. Чехова; обидві – 1946), Сенатор Ленгдон («Глибоке коріння» Дж. Гоу, А. Д’Юссо, 1947), Мудзімура («По той бік» А. Барянова), Шмага («Без вини винуваті» О. Островського), Генерал Бергойн («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Кость Назарович («Професор Буйко» Я. Баша), Гордій Поварьонков («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Кросбі («За другим фронтом» В. Собка), Мальволіо («Дванадцята ніч» В. Шекспіра; всі – 1949), Танака («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Протасій («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (обидві – 1950), Хааке («На грані ночі і дня» А. Якобсона, 1951), Алан Мерданов («Честь сім’ї» Г. Мухтарова), Адмірал Макаров («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова; обидві – 1952), Карпо Карпович («Не називаючи прізвищ» В. Минка, 1953), Тарас Шевченко («Петербурзька осінь» О. Ільченка), Терещенко, Вернигора («Крила» О. Корнійчука; всі – 1954), Блазень («Король Лір» В. Шекспіра, 1959), Князь («Дядечків сон» за Ф. Достоєвським, 1956) та ін.

Молостова Ірина Олександрівна (1929 – 99) – режисер, народна артистка УРСР (з 1976), професор Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (з 1976, викладач – з 1967).

У театрі ім. І. Франка поставила спектаклі: «Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим (1987), «Талан» М. Старицького (1994).