Актори (С)

Равенських Борис Іванович (1914 – 80) – режисер, народний артист СРСР (з 1968); головний режисер Московського драматичного театру ім. О. Пушкіна (1960 – 70), Малого театру (1970 – 76).

В театрі ім. І. Франка поставив спектакль «Шоколадний солдатик» Б. Шоу (1974).

Ревуцький Лев Миколайович (1889 – 1977) – композитор, педагог, музичногромадький діяч, народний артист СРСР (з 1944), акад. АН УРСР (з 1957), Герой Соціалістичної Праці (1969).

Автор музики до вистав театру ім. І. Франка: «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (1939), «Маруся Богуславка» М. Старицького (1941, 1949, 1970), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1952, використав мотиви П. Ніщинського).

1945 – 85 – Рождественський Всеволод Петрович (1918 – 85) – композитор, диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1970).

Головний диригент і завідувач музичної частини театру ім. І. Франка. Написав музику до вистав: «У пущі» Лесі Українки, «Старі друзі» Л. Малюгіна, «Переможці» Б. Чирскова (усі – 1946), «Котигорошко» А. Шияна (1947), «По той бік» А. Барянова, «Макар Діброва» О. Корнійчука, «Без вини винуваті» О. Островського, «Учень диявола» Б. Шоу (усі – 1948), «Професор Буйко» Я. Баша, «Юліус Фучік» Ю. Буряківського, «Змова приречених» М. Вірти, «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького, «Щастя» П. Павленка, С. Радзинського, «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (всі – 1949), «Незабутній 1919-й» В. Вишневського, «За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна, «Завтра вранці» О. Ільченка, «Калиновий гай» О. Корнійчука, «Любов Ярова» К. Треньова (всі – 1951), «Дніпрові зорі» Я. Баша, «Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова (обидві – 1952), «Петербурзька осінь» О. Ільченка, «Поїзд можна зупинити» Ю. Маккола (обидві – 1954), «Будиночок на околиці» О. Арбузова, «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком, «Іван Рибаков» В. Гусєва, «Крадіжка» Дж. Лондона (усі – 1955), «Доктор філософії» Б. Нушича (1956), «Кров’ю серця» О. Бойченка, «Човен хитається» Я. Галана, «Філумена Мартурано» Е. де Філіппо, «Дума про Британку» Ю. Яновського (всі – 1957), «Веселка» М. Зарудного, «На хуторі біля Диканьки» В. Минка, «Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького (всі – 1958), «Дівоча доля» Л. Дмитерка, «Мертвий Бог» («Чужий дім») М. Зарудного, «Над Дніпром» О. Корнійчука, «Свіччине весілля» І. Кочерги (всі – 1960), «Щедрий вечір» В. Блажека, «Оптимістична трагедія» В. Вишневського, «Фараони» О. Коломійця, «Пророк» І. Кочерги, «Острів Афродіти» А. Парніса (всі – 1961), «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра (1962), «Острів твоєї мрії» М. Зарудного, «В степах України» О. Корнійчука (нова редакція; обидві – 1963), «Фортуна» М. Зарудного, «Шельменкоденщик» Г. Квітки-Основ’яненка, «Петрівка, 38» Ю. Семенова, «Повноважний представник» І. Шведова (всі – 1964), «Палаюче серце» В. Євлампієва, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Сторінка щоденника» О. Корнійчука, «Зупиніться!» І. Рачади (усі – 1965), «Калиновий гай» О. Корнійчука, «Патетична соната» М. Куліша, «На кордоні» А. Школьника (всі – 1966), «Мої друзі» О. Корнійчука (1967), «Старий» М. Горького, «Камінь, що світиться» Л. Устинова, «Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; всі – 1968), «Солов’їна ніч» В. Єжова (1969), «Робінзон Кукурузо» В. Нестайка (1970), «Житейське море» І. Карпенка-Карого (1971), «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (1972), «Дві сім’ї» М. Кропивницького (1973), «Тіні» М. Салтикова-Щедріна (1976), «Маестро, туш!» М. Зарудного, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Дикий Ангел» О. Коломійця (всі – 1979), «Регіон» М. Зарудного (1984).

1978 – 2006 – Розстальний Віталій Григорович (1936 – 2006) – актор театру й кіно, народний артист УРСР (з 1990); актор Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (1963 – 78).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Федір («Дикий Ангел» О. Коломійця), Михайло Гурман «Украдене щастя» І. Франка (обидві – 1979), Барабаш («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного), Микола Яценко («Поєдинок» Л. Синельникова; обидві – 1980), Боцман Кобза («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1981), Ярид («Камінь русина» О. Коломійця), Криницький («Павлинка» Я. Купали; обидві – 1982), Стороженко («Санітарний день» О. Коломійця, 1983), Лопатін («Вибір» Ю. Бондарєва), Гуртовий («Регіон» М. Зарудного; обидві – 1984), Клим Климович («Злива» О. Коломійця), Горлов («Фронт» О. Корнійчука; обидві – 1985), Шабатін («Бронзова фаза» М. Зарудного), Зевс («Енеїда» за І. Котляревським; обидві – 1986), Понтій Пілат («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим), Ловчий («Аукціон» М. Гараєвої; обидві – 1987), Голова («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Воєвода («Мазепа» Ю. Словацького (обидві – 1988), Степан («Тев’єТевель» Г. Горіна, за Шолом-Алейхемом), Гнат Голий («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Солдат Матвій («Здавалося б, одне лиш слово…» А. Малишка; всі – 1990), Платон («Засватана – не вінчана» В. Бегми, М. Ткача; за драмою І. Карпенка-Карого), Іван Чоботар («Гріх» В. Винниченка; обидві – 1991), Бонавентура, Роман («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Василь («Пошились у дурні» М. Кропивницького), Микола Струг («Зимовий вечір» М. Старицького; всі – 1992), Другий гість («Патетична соната» М. Куліша, 1993), Уларіх Брендель («Росмерсгольм» Г. Ібсена, 1994), Посол Росії («Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської, 1995), Король Утер Пендрагон, Сер Гавейн («Мерлін, або Спустошена країна» Т. Дорста, У. Елер), Перебійний («Бояриня» Лесі Українки), Граф Глостер («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1997), Макар Барильченко («Суєта» І. Карпенка-Карого, 1998), Лорд Мюїл («Кін IV» Г. Горіна, 1999), Хлопов («Ревізор» М. Гоголя, 2003) та ін.

1926 – 60 – Рубчаківна Ольга Іванівна (1903 – 81) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1940). Працювала театрі ім. І. Франка з 1920.

Ролі: Дарина («Маруся Шурай» І. Микитенка, за М. Старицьким), Марійка («Устим Кармалюк» В. Суходольського), Паж королеви («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі – 1936), Віра («Останні» М. Горького), Рузя («Борис Годунов» О. Пушкіна; обидві – 1937), Марія Антонівна («Ревізор» М. Гоголя), Фрося («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Майя Берест («Платон Кречет» О. Корнійчука; всі – 1938), Леся («Маруся Богуславка» М. Старицького), Марійка («Потомки» Ю. Яновського; обидві – 1940), Русалка, Деві («Лісова пісня», «У пущі» Лесі Українки; обидві – 1946), Галинка («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Іван («Котигорошко» А. Шияна; обидві – 1947), Наталя Барильченко («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Галя Іванчук («Макар Діброва» О. Корнійчука; обидві – 1948), Магда Форсгольм («Змова приречених» М. Вірти, 1949), Дружина командира («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Аделаїда («Суєта» І. Карпенка-Карого), Аста («На грані ночі і дня» А. Якобсона; всі – 1951), Унтерофіцерша («Ревізор» М. Гоголя), Єлизавета Достигаєва («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Назаренко (Шура) («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова; всі – 1952), Тетяна Терещенко («Крила» О. Корнійчука, 1954), Варвара («Кров’ю серця» П. Пасєки, О. Свердлова), Розалія Солімено («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо; обидві – 1959) та ін.

1956 – 99 – Салтовська Валентина Антонівна (1919 – 99) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1990); актриса Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (1937 – 41), Ворошиловградського музично-драматичного театру (1945 – 48).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Альоша («Арсенал» В. Суходольського, 1956), Руда дівчина («Кров’ю серця» О. Бойченка), Роман («Дума про Британку» Ю. Яновського; обидві – 1957), Пеппі («Долина сліз» А. Гімерри), Гафійка («Веселка» М. Зарудного; обидві – 1958), Аннушка («Не судилося» М. Старицького, 1959), Сашко («Барабанщиця» А. Салинського, 1960), Уляна («Фараони» О. Коломійця, 1961), Мишко («Червоні дияволята» П. Бляхіна), Хлопець-музика («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького; обидві – 1963), Марія Іванівна, Мати («Фортуна», «Марина» М. Зарудного; обидві – 1964), Федько («Правда і кривда» М. Стельмаха, 1965), Уляна («Мої друзі» О. Корнійчука, 1967), Меммі («Поступися місцем» В. Дельмар, 1968), Друга дівчина («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Євжені («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Мидора («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської), Друга сусідка («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1968), Надія Іванівна («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Варвара («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Оришка [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького; всі – 1969], Книшиха («Робінзон Кукурузо» В. Нестайка), Баба («Маруся Богуславка» М. Старицького; обидві – 1970), Галина Софронівна («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного, 1972), Ніна Георгіївна («Зворотна адреса» А. Алексіна), Оксана Миронівна («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Хотина («Дві сім’ї» М. Кропивницького; всі – 1973), Баба Левчиха («Незабутнє» О. Довженка), Ганна («Таке довге, довге літо» М. Зарудного), Баба Марина («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади; всі – 1974), Доброзичлива сусідка («Каса маре» Й. Друце), Матюша («Суєта» І. Карпенка-Карого), Гертруда Зінгер («Комендант Берліна» В. Собка), Віра («Людина шукає щастя» А. Школьника; всі – 1975), Пелагія («Перстень з діамантом» О. Левади, 1977), Катерина («… і змовкли птахи» І. Шемякіна, 1978), Оксана («Маестро, туш!» М. Зарудного), Уляна («Дикий Ангел» О. Коломійця; обидві – 1979), Оксана Степанівна («Обочина» М. Зарудного, 1982), Дружина Іля («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта, 1983), Ганна («Регіон» М. Зарудного, 1984), Євдокимова («Злива» О. Коломійця, 1985), Мама Менахема («Тев’єТевель» Г. Горіна, за Шолом-Алейхемом), Нянька («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Дуенья донни Анни («Камінний господар» Лесі Українки), Перекупка («Санаторійна зона» Ю. Михайлика, за М. Хвильовим; усі – 1990), Відьма («Хто зрадить Брута?» Б. Жолдака, С. Мойсеєва), Маддалена («Привиди» Е. де Філіппо; обидві – 1992), Бабуся («Диво у лісі» Я. Козлова, 1993), Палажка, няня («Талан» М. Старицького, 1994) та ін.

1934 – 41, 1944 – 47 – Самійленко Поліна Микитівна (1889 – 1984) – актриса, заслужена артистка УСРР (з 1930), одна з фундаторів Молодого театру в Києві. Працювала в театрах Одеси, Харкова, Черкас та інших міст.

Ролі в театрі ім. І. Франка: Ярославна «Яблуневий полон» І. Дніпровського, 1928), Оксана («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1933), Санітарка («Платон Кречет» О. Корнійчука, 1934), Христина Архипівна («Платон Кречет» О. Корнійчука), Оляна («Устим Кармалюк» В. Суходольського), Єлизавета Валуа («Дон Карлос» Ф. Шіллера; всі – 1936), Софія («Останні» М. Горького), Поміщиця («Правда» О. Корнійчука; обидві – 1937), Варвара («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, 1939) та ін.

Сандлер Оскар Аронович (1910 – 81) – композитор, заслужений артист Казахської РСР (з 1943), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1967).

Автор музики до вистави театру ім. І. Франка «Хазяїн» І. Карпенка-Карого (1939).

1929 – 75, з перервою в 1931 – 32 – Сергієнко Петро Трохимович (1902 – 84) – актор, режисер, педагог, народний артист УРСР (з 1951), викладач (з 1944), доцент кафедри майстерності актора Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1954 – 84).

В театрі ім. І. Франка здійснив вистави: «Чудесний сплав» В. Кіршона (1934; у співавт.), «Мовчати заборонено» В. Минка (1955), «Мертвий бог» («Чужий дім») М. Зарудного (1960), «Острів Афродіти» А. Парніса (1961), «Зупиніться!» І. Рачади (разом з В. Скляренком, 1965).

Зіграв у театрі понад 100 ролей. Серед них: Микола і Терень («Кадри» І. Микитенка, 1930), Шметелюк («Дівчата нашої країни» І. Микитенка, 1932), Микола Ярош («Дні юності» І. Микитенка), Маркіз Поза («Дон Карлос» Ф. Шіллера; обидві – 1936), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Комісар, Керенський, Андрій Тур («Загибель ескадри», «Правда», «Банкір» О. Корнійчука), Григорій Отреп’єв («Борис Годунов» О. Пушкіна; всі – 1937), Амірас («Честь» Г. Мдівані, 1938), Матрос («Ішов солдат з фронту» В. Катаєва), Військовий писар («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука; обидві – 1939), Журналіст, Олексій («Правда», «В степах України» О. Корнійчука), Блажевич («Страшний суд» В. Шкваркіна; всі – 1940), Гірей, Степан, брат Марусі («Маруся Богуславка» М. Старицького; обидві – 1941), Полковник Хачатурян («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка), Річард Айрон («У пущі» Лесі Українки), Єрік Берлінг («Він прийшов» Дж. Б. Прістлі, обидві – 1946), Рой Максуелл, Говард Меррік («Глибоке коріння» Дж. Гоу, А. Д’Юссо), Орлов («Далеко від Сталінграда» А. Сурова), Брюкнер («Молода гвардія» О. Фадеєва, інсценізація М. Охлопкова), Муравйов («Переможці» Б. Чирскова; всі – 1947), Михайло, Іван Барильченко («Суєта», «Житейське море» І. Карпенка-Карого), Павло Кругляк («Макар Діброва» О. Корнійчука), Муров («Без вини винуваті» О. Островського), Професор Лавров («Велика сила» Б. Ромашова), Річард («Учень диявола» Б. Шоу; всі – 1948), Бем («Юліус Фучік» Ю. Буряківського), Генрі Мак-Кілл («Змова приречених» М. Вірти), Воропаєв («Щастя» П. Павленка, С. Радзинського), Антоні Стаффорд («За другим фронтом» В. Собка; всі – 1949), Лінг, адмірал («За горизонтом» І. Гайдаєнка, І. Беркуна), Красовський («Завтра вранці» О. Ільченка), Сергій Батура («Калиновий гай» О. Корнійчука; всі – 1950), Сталін («Незабутній 1919-й» В. Вишневського), Яровий («Любов Ярова» К. Треньова), Назар Стодоля («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Курт Трол («На грані ночі і дня» А. Якобсона; всі – 1951), Зорін («Дніпрові зорі» Я. Баша), Звонцов («Єгор Буличов та інші» М. Горького), Генерал Кондратенко («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова), Левіс, невідомо хто («Звичайна справа» А. Тарна; всі – 1952), Сава Величков («Земний рай» А. Васильєва), Хлєбников («Персональна справа» О. Штейна; обидві – 1953), Овчаренко («Крила» О. Корнійчука, 1954), Аполлон Тавра («Щирий») («Гість з того світу» Л. Гаркуші), Погода, професор («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Генерал Стессель («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова), Лембіт Падеяс («Блудний син» Е. Раннета), Король Лір («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Гаврило Нечай («Над Дніпром» О. Корнійчука), Воєвода Києва («Свіччине весілля» І. Кочерги; обидві – 1960), Боцман («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Таран («Фараони» О. Коломійця), Куліш («Пророк» І. Кочерги; всі – 1961), Бентура («День народження Терези» Г. Мдівані), Малинін, полковник («Гра без правил» Л. Шейніна; обидві – 1962), Будьонний («Червоні дияволята» П. Бляхіна), Шамрай («Істина дорожча» С. Голованівського), Кіндрат Покотило («Острів твоєї мрії» М. Зарудного; всі – 1963), Денис Варта («Марина» М. Зарудного), Дон Углін («Зупиніться!» І. Рачади), Кисель («Правда і кривда» М. Стельмаха (обидві – 1965), Пероцький («Патетична соната» М. Куліша), Ленін («Шосте липня» М. Шатрова; обидві – 1966), Де Сантос, рабин («Урієль Акоста» К. Гуцкова), Мичківський («Сині роси» М. Зарудного), Аркадій Супрун («Мої друзі» О. Корнійчука; всі – 1967), Старий («Старий» М. Горького), Хеннінг («Поступися місцем» В. Дельмар), Фельдмаршал («Коли мертві оживають» І. Рачади; усі – 1968), Лук’янов, полковник («Солов’їна ніч» В. Єжова), Карбишев («Коли мертві оживають» І. Рачади; обидві – 1969), Генерал, Басов («Пам’ять серця», «Правда» О. Корнійчука; обидві – 1970), Селянин («За дев’ятим порогом» О. Коломійця, 1972), Панкратов («Солдатська вдова» М. Анкілова, 1973), Мазуренко («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади, 1974).

1963 – 2001 – Сиротенко Яків Степанович (1942 – 2001) – актор театру й кіно, заслужений артист УРСР (з 1990).

Ролі: Гриць («В степах України» О. Корнійчука, 1963), Андрій, Сергій («Марина», «Фортуна» М. Зарудного), Скворцов («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Щасливий батько («Петрівка, 38» Ю. Семенова), Вуглик («Багато галасу даремно» В. Шекспіра; всі – 1964), Кат («Палаюче серце» В. Євлампієва), Лейтенант Углін («Зупиніться!» І. Рачади; обидві – 1965), Андрій («Сині роси» М. Зарудного), Трохим («Мартин Боруля» І. КарпенкаКарого), Борис («Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця), Олександр Колотуха («Мої друзі» О. Корнійчука; всі – 1967), Служник синагоги («Урієль Акоста» К. Гуцкова), Анатолій («На сьомому небі» М. Зарудного), Гриць («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської), Василь Безродний («Лимерівна» Панаса Мирного), Георгій («Зупиніться!» І. Рачади), Пилип [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького], Піхотинець («Правда і кривда» М. Стельмаха), Прикордонник («Камінь, що світиться» Л. Устинова), Гриць («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка), Трепалов («Шосте липня» М. Шатрова), Стасик («Грозова ніч» А. Школьника; всі – 1968), Петро Бородін («Солов’їна ніч» В. Єжова), Федька («Горлиця» О. Коломійця), Дмитро («Мої друзі» О. Корнійчука), Василь Безродний («Лимерівна» Панаса Мирного; всі – 1969), Ярема («Вірність» М. Зарудного), Микола («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Делегат з Баку, Перший солдат («Правда» О. Корнійчука), Журейко («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Паріс, Діомед («Кассандра» Лесі Українки), Янко [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького; всі – 1970], Тенорйо («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Махметка («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Микола («Перший гріх» О. Коломійця; всі – 1971), Лихограй («За дев’ятим порогом» О. Коломійця, 1972), Левко («Пора жовтого листя» М. Зарудного), Борис («Спасибі тобі, моє кохання» О. Коломійця), Писар («Дві сім’ї» М. Кропивницького; всі – 1973), Прах («Таке довге, довге літо» М. Зарудного), Устим («Незабутнє» О. Довженка), Данило Красьоха («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади; всі – 1974), Павелаке («Каса маре» Й. Друце), Тарасюк («Під високими зорями» М. Зарудного; обидві – 1975), Нарукавников («Тіні» М. Салтикова-Щедріна), Андрій («Майська ніч» М. Старицького, за М. Гоголем; обидві – 1976), Чупрун («Тил» М. Зарудного), Старшина («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Пломба («Перо жар-птиці» В. Нестайка), Перший убивця («Макбет» В. Шекспіра; всі – 1977), Рябенко («Старим козацьким способом» А. Софронова), Коваль («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком; обидві – 1978), Парокінний («Маестро, туш!» М. Зарудного), Омелько, Перший староста («Мартин Боруля», «Безталанна» І. КарпенкаКарого), Третій жандарм («Поєдинок» Л. Синельникова), Бабич («Украдене щастя» І. Франка; всі – 1979), Дунай («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного), Основа («Сон літньої ночі» В. Шекспіра; обидві – 1980), Желєзнов («Васса Желєзнова» М. Горького), Представник з лінкора, Перший командир («Загибель ескадри» О. Корнійчука; всі – 1981), Забрьоха («Конотопська відьма», за мотивами повісті Г. КвіткиОснов’яненка, 1982), Амвросій («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим), Чуб («Різдвяна ніч» за М. Гоголем), Лейзер-Вольф («Тев’є-Тевель» Г. Горіна, за Шолом-Алейхемом), Грива («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого), Нептун, Охрім («Енеїда» за І. Котляревським), Дон Дієго («Благочестива Марта» Тірсо де Моліни; всі – 1990), Поліцай («Гріх» В. Винниченка, 1991), Сотник («Хто зрадить Брута» Б. Жолдака, М. Ткача), Степан Дранко («Пошились у дурні» М. Кропивницького; обидві – 1992), Пероцький («Патетична соната» М. Куліша, 1993), Кир Гирявий («Талан» М. Старицького, 1994), Кавун («Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської), Лірник («Сни за Кобзарем» за Т. Шевченком; обидві – 1995), Сер Орілус («Мерлін, або Спустошена країна» Т. Дорста, У. Елер), Перебійний («Бояриня» Лесі Українки), Тихон, Старшина («Український водевіль, або Вип’ємо та поїдемо!» за комедіями М. Кропивницького «На руїнах» та «По ревізії»; всі – 1997), Терешко Сурма («Суєта» І. Карпенка-Карого), Багатий селянин («Сміх і сльози Дон Кіхота» за М. де Сервантесом; обидві – 1998).

1954 – 81 – Скибенко Анатолій Никифорович (1924 – 81) – актор, режисер, педагог, народний артист УРСР (з 1979); актор Київського театру музичної комедії (1949 – 54), викладач (1956 – 81), професор (з 1978) Київського інституту театрального мистецтва.

В театрі ім. І. Франка поставив спектаклі: «Кассандра» Лесі Українки (1970), «Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного (1972), «Лавровий вінок» Л. Дмитерка (усі – разом із С. Сміяном), «Дві сім’ї» М. Кропивницького (обидва – 1973), «Кравцов» О. Коломійця, «Тіні» М. Салтикова-Щедріна (обидва – 1975), «Перстень з діамантом» О. Левади (1977), «…і змовкли птахи» І. Шемякіна (1978).

Ролі: Сер Тобі («Дванадцята ніч» В. Шекспіра, 1949), Максим («Калиновий гай» О. Корнійчука, 1950), Фок («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова, 1952), Титов («Іван Рибаков» В. Гусєва), Полудін («Персональна справа» О. Штейна; обидві – 1955), Райсер («Доктор філософії» Б. Нушича), Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; обидві – 1956), Шпак («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Устин («Дума про Британку» Ю. Яновського; обидві – 1957), Глейтюк [«Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького, 1958], Харлампій, Лопух [«Не судилося», «Лиха доля», «Циганка Аза») М. Старицького], Корнваль («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Іван Іванович («Дівоча доля» Л. Дмитерка), Чапля («Над Дніпром» О. Корнійчука), Кезгайло («Свіччине весілля» І. Кочерги; всі – 1960), Адвокат («Щедрий вечір» Б. Блажека, 1961), Мельник («Фортуна» М. Зарудного, 1964), Відер («Зупиніться!» І. Рачади, 1965), Аполлон («Розплата» О. Корнійчука), Карелін («Шосте липня» М. Шатрова; обидві – 1966), Бен-Акіба («Урієль Акоста» К. Гуцкова), Терентій («Мої друзі» О. Корнійчука; обидві – 1967), Карл ІІ («Дон Сезар де Базан» А. Деннері, Ф. Дюмануара), Каблучка («Рим-17, до запитання» М. Зарудного), Представник міністерства («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Мільчек («Помста» А. Фредра; всі – 1969), Вахмістр («Правда» О. Корнійчука, 1970), Муляр («Старий» М. Горького), Журавель («Вірність» М. Зарудного), Дервіш («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Трандальов («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Рибалка, Боцман («Спасибі тобі, моє кохання», «Перший гріх» О. Коломійця), Чорногуз («Мої друзі» О. Корнійчука), Рудольф («Голосіївський ліс» В. Собка), Нечхай («Маруся Богуславка» М. Старицького), Військовий лікар, Війт («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; «Украдене щастя» І. Франка; всі – 1971), Пес («За дев’ятим порогом» О. Коломійця, 1972), Скирда («Голубі олені» О. Коломійця), Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка; обидві – 1973), Мина Товченик («Незабутнє» О. Довженка, 1974), Скирда («Кравцов» О. Коломійця, 1975), Улаф («Ярослав Мудрий» І. Кочерги, 1977), Деменюк, слуга («Суд і полум’я» В. Лизогуба, за І. Франком, 1978), Іван («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Крячко («Дикий Ангел» О. Коломійця; обидві – 1979), Лошаков («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного, 1980), Золотуєв («Прощання в червні» О. Вампілова), Командир флагмана («Загибель ескадри» О. Корнійчука; обидві – 1981).

1962 – 64 – Скляренко Володимир Михайлович (1907 – 84) – режисер, народний артист УРСР (з 1954); головний режисер Харківського і Львівського ТЮГів, Харківського, Львівського, Київського театрів опери та балету.

У зазначені роки – художній керівник театру ім. І. Франка. Вистави: «Де тирса шуміла» А. Шияна (1963), «Марина», «Фортуна» М. Зарудного (обидві – 1964), «Палаюче серце» В. Євлампієва (у співавт.), «Зупиніться!» І. Рачади (у співавт.), «Правда і кривда» М. Стельмаха (усі – 1965), «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького (1972).

Смирнов Олексій Максимович (1890 – 1942) і Смирнова-Іскандер Олександра Василівна (1896 – ?) – режисери театру й кіно, педагоги. Подружжя. 1919 – 31, 1934 – 36 працювали в театрах Києва, Харкова, Одеси, Чернігова, Донецька, Ленінграда, на Одеській кіностудії ВУФКУ, викладали в київському Музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка.

В театрі ім. І. Франка здійснили вистави: «Седі» С. Моема і Д. Колтона (1927), «Над» В. Винниченка, «Митька на царстві» К. Ліпскерова (обидві – 1928), «Ділок» В. Газенклевера (1929), «Невідомі солдати» Л. Первомайського (1931).

1968 – 2000 – Сміян-Берізка Валентина Сергіївна (1925 – 2000) – актриса, заслужена артистка УРСР (з 1967); актриса українських драматичних театрів Дрогобича, Дніпропетровська, Запоріжжя, Львова (1948 – 68).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Анеля («Для домашнього вогнища» І. Франка, інсценізація Ю. Бобошка, А. Драка; 1968), Катерина («Пам’ять серця» О. Корнійчука, 1970), Альдонса («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Ваніна («Житейське море» І. Карпенка-Карого), Шумова («Спадщина» А. Софронова; всі – 1971), Оксана («Тил» М. Зарудного, 1972), Марійка («Солдатська вдова» М. Анкілова, 1973), Дуня, Марина («Пора жовтого листя», «Таке довге, довге літо» М. Зарудного; обидві – 1974), Дорота («Краків’яни і гуралі» В. Богуславського, 1976), Маргет Шольц («Старим козацьким способом» А. Софронова, 1978), Світлана («Маестро, туш!» М. Зарудного, 1979), Шанель («Вісім люблячих жінок» Р. Тома, 1980), Роза Олександрівна («Ретро» О. Галіна, 1981) та ін.

1970 – 2003 – Ставицький Борис Петрович (1927 – 2003) – актор, заслужений артист УРСР (з 1951); артист Ужгородського драматичного театру (1948 – 50), Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (1951 – 62), Тбіліського російського драматичного театру (1962 – 66), Київського академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1966 – 70).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Гелен («Кассандра» Лесі Українки, 1970), Сервантес («Людина з Ламанчі» Д. Вассермана, Дж. Деріона), Дівана («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Капітан («Перший гріх» О. Коломійця), Шумов («Спадщина» А. Софронова; всі – 1971), Сергій Турбай («Дороги, які ми вибираємо» М. Зарудного), Расота («За дев’ятим порогом» О. Коломійця), Хома («Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького; всі – 1972), Плетньов («Солдатська вдова» М. Анкілова), Пелех («Лавровий вінок» Л. Дмитерка), Федір Іванович («Голубі олені» О. Коломійця), Самрось («Дві сім’ї» М. Кропивницького; всі – 1973), Роман («Незабутнє» О. Довженка), Берік («Таке довге, довге літо» М. Зарудного), Давид («Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Рискул-бей («В ніч місячного затемнення» М. Каріма), Мартинюк («Здрастуй, Прип’ять!» О. Левади), Антін Гай («Недоспівана пісня» О. Підсухи), Шумов («Спадщина» А. Софронова), Павел Петков («Шоколадний солдатик» Б. Шоу; всі – 1974), Петре, бригадир («Каса маре» Й. Друце), Отто Вангель («Комендант Берліна» В. Собка; обидві – 1975), Бардос («Краків’яни і гуралі» В. Богуславського), Клаверов («Тіні» М. Салтикова-Щедріна), Маслін («Влада» А. Софронова; всі – 1976), Матвій («Перстень з діамантом» О. Левади), Стефан Драгоданоглу («Біля підніжжя Вітоші» П. Яворова; обидві – 1977), Анатолій Іванович («…і змовкли птахи» І. Шамякіна, 1978), Пігловський («За Сибіром сонце сходить» М. Зарудного, 1980), Рєпников («Прощання в червні» О. Вампілова), Командир флагмана («Загибель ескадри» О. Корнійчука; обидві – 1981), Ромей («Камінь русина» О. Коломійця, 1982), Понтій Пілат («Майстер і Маргарита» за М. Булгаковим), Вулкан, Дрансес («Енеїда» за І. Котляревським), Богоявленський («Кабанчик» В. Розова; всі – 1990).

Стебловський Володимир Васильович (1906 – 90) – театральний діяч, заступник начальника відділу театрів Управління в справах мистецтв при РНК УСРР (1936 – 38), директор Київського театру музичної комедії (1939 – 43), директор Української державної філармонії (1949 – 52), заступник директора, директор Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1952 – 59), головний редактор гастрольного відділу Українського гастрольного об’єднання (1965 – 67).

У цьому театрі – заступник директора (1934 – 36), директор (1944 – 49), директор-розпорядник (1960 – 65).

1954 – 68 – Степанков Костянтин Петрович (1926 – 2004) – актор театру й кіно, народний артист СРСР (з 1978), викладач Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (з 1953), актор Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка (з 1968).

Ролі в театрі ім. І. Франка: Пан Рибцьо («Човен хитається» Я. Галана, 1957), Колюнчик («Грані алмаза» Ю. Бобошка, В. Гончарова, П. Пасєки), Стенлі Кейч, капітан розвідки («Гість з того світу» Л. Гаркуші), Трандальов («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Василь Бойчук («Кров’ю серця» П. Пасєки, О. Свердлова), Князь Гантімуров («Порт-Артур» І. Попова, О. Степанова), Перший парубок, Янко («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Лиха доля» («Циганка Аза») М. Старицького), Умберто («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Едгар («Король Лір» В. Шекспіра; всі – 1959), Невідомий («Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, 1960), Двадцятирічний («Щедрий вечір» В. Блажека), Перший ведучий, Вайонен («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), Некрасов («Пророк» І. Кочерги), Чернець («Фауст і смерть» О. Левади; всі – 1961), Коляндра, кравець («Свіччине весілля» І. Кочерги), Едуарте Грасіо («День народження Терези» Г. Мдівані), Учитель танців («Міщаниншляхтич» Ж.-Б. Мольєра), Ральф Суенс («Острів Афродіти» А. Парніса), Молодий в’язень («На дні морському» М. Руденка), Парубок («Украдене щастя» І. Франка), Генріх Вунд («Гра без правил» Л. Шейніна; всі – 1962), Тимофій Шпак («Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука), Раду («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської), Юзеф Ольховський, єзуїт («Де тирса шуміла» А. Шияна; всі – 1963), Чита, він же Назаренко («Петрівка, 38» Ю. Семенова), Чарлз («Повпред» І. Шведова; обидві – 1964), Павло («Планета сподівань» О. Коломійця), Мюллер («Зупиніться!» І. Рачади), Поцілуйко («Правда і кривда» М. Стельмаха), Перепелиця («Де тирса шуміла» А. Шияна; всі – 1965), Лопуцковський («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Александрович, есер («Шосте липня» М. Шатрова; обидві – 1966), Де Сантос, рабин («Урієль Акоста» К. Гуцкова, 1967), Комісар («Коли мертві оживають» І. Рачади), Поцілуйко («Правда і кривда» М. Стельмаха; обидві – 1968) та ін.