Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

[2]

[2]

Невідомий художник.

Головна дзвіниця Києво-Печерської лаври. 1850-і pp.

Літографія. 24,5: 17,5. Науково-технічна бібліотека Науково-дослідного інституту будівельного виробництва Держбуду УРСР, Київ.

Автором оригінального малюнка, з якого зроблена літографія, був, певне, М. М. Сажин. Восьмигранна в плані чотириярусна вежа архітектора Йоганна Готфріда Шеделя 1731-1744 pp. висотою 96 м 52 см була протягом двох з половиною віків найвищою спорудою міста. Стометровий злет правого берега Дніпра робив головну дзвіницю Києво-Печерської лаври найвищою архітектурною домінантою Старого Світу, недарма подорожні бачили її з лівого берега на відстані 70 км від Києва. В оформленні першого її ярусу використано руст, другого – дорійський ордер, третього – іонійський, четвертого – корінфський. Унікальною технічною новинкою є застосування в дзвіниці керамічних блоків для архітектурно-декоративної обробки її фасадів. На четвертому ярусі 1744 р. був встановлений годинник із дзвоном, 1903-го – нові куранти, що діють і тепер. На третьому ярусі дзвіниці в XIX ст. висіло 10 дзвонів загальною вагою 6000 пудів, найважчий важив 1636 пудів. У зображенні ліворуч – частина північного фасаду Успенського собору, праворуч – келії соборних старців, збудовані у 1720-1721 pp.

Джерело: Крізь віки: Київ в образотворчому мистецтві 12 – 20 ст. – К.: Мистецтво, 1982 р., № 165.