2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Дзвіниця

Після спорудження якої ансамбль Ближніх печер набув довершеного вигляду, розміщена на північний захід від Здвиженської церкви, вище за рельєфом, серед монастирського саду. Будівництво дзвіниці дослідники датують по-різному: 1759-1762 рр.; 1759-1763 рр.; 1763-1768 рр. Збудована вона на місці дерев’яної дзвіниці майстром С.Ковніром. За стилістичними ознаками нагадує твори архітектора І.Григоровича-Барського, однак авторство його документально не підтверджене.

Дзвіниця являє собою муровану, квадратну в плані двоярусну будівлю, завершену триярусною банею. Через нижній ярус дзвіниці по осі південь – північ проходить галерея на подвір’я Ближніх печер.

Фасади нижнього ярусу оздоблені горизонтальним рустом. Центр кожної грані верхнього ярусу прорізаний великим арковим вирізом. Основним елементом декору 2-го ярусу є тричетвертні пристінні колони своєрідно трактованого іонічного ордера на п’єдесталах, поставлені попарно обабіч аркових вирізів та на рогах споруди. Вони створюють мальовничу гру світлотіні, надаючи будівлі певної урочистості.

Ансамбль споруд Ближніх печер органічно поєднаний зі складним рельєфом місцевості та довкіллям.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 27 – 28.