Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова, Ганна Сапожникова

489.2.5. Галерея від Ближніх до Дальніх печер, 19 ст. (архіт.).

Корпуси № 72, 72-а, 74-а. Вздовж схилу гори. З’єднує найкоротшим шляхом комплекси Ближніх і Дальніх печер. Складається з галереї (переходу) та двох вхідних павільйонів – ротонди на південному виступі підпірного муру Д. де Боскета на Ближніх печерах та павільйону на майданчику біля церкви Зачаття св. Анни на Дальніх печерах.

Критий дерев’яний перехід між печерами позначено на плані Києва 1695 І. Ушакова. Відомості про завершення спорудження критих переходів між печерними комплексами з входом через восьмигранну вежу-ротонду датовано 1793. Перехід і вежу розібрано 1811 – 12 у зв’язку із загрозою вторгнення французької армії імператора Наполеона й підготовкою Київської фортеці до бойових дій. 1816 за проектом інж. К. Оппермана тесляр П. Мєснов відбудував дерев’яну галерею у класицистичних формах, згодом, за проектом Київської інженерної команди, – вхідну ротонду. 1869 на місці попередньої галереї за проектом ієромонаха Євкарпія (в миру – військовий інж. Г. Наумов) зведено нову – на цегляних стовпах у спрощених архітектурних формах (порівняно з попередньою). У серед. 1890-х рр. вхідний дерев’яний павільйон, розташований на площі Дальніх печер біля церкви Зачаття св. Анни, замінено на цегляний (автор – арх. В. Ніколаєв). 1975 проведено ремонтно-реставраційні роботи за проектом арх. Г. Сапожникової, під час яких з нагірного боку відновлено підпірний мур з системою водовідвідних лотків.

Галерея, 1869. Корпус № 72. Складається з двох по різному конструктивно вирішених ділянок: горизонтальної, що перекинута через глибокий яр на високих цегляних стінах з арковими отворами для поверхневих стоків, та похилої, що повторює рельєф місцевості, зі сходами на крутосхилі, захищеної з нагірного боку підпірним муром.

Являє критий перехід, стіни якого утворено дерев’яним заповненням між цегляних стовпів, що підтримують дво-хилий дах з бляшаною покрівлею. З нагірного боку стіни глухі, на протилежному – з отворами, заповненими точеними балясинами. Стеля пласка, підшита дошками. Підлога дощана.

Довжина галереї між павільйонами – 193,0 м.

Павільйон, 1897. Корпус № 72-а.

Споруджений за проектом арх. В. Ніколаєва. Одноповерховий, цегляний, тинькований, побілений, у плані прямокутний. Дах двосхилий з бляшаною покрівлею. Оздоблений у неоросійському стилі. Отвір входу оформлено перспективним порталом.

Ротонда, 1793. Корпус № 74-а.

Споруджена, ймовірно, за проектом арх. О. Яновського. Одноярусна, цегляна, тинькована, побілена, у плані кругла, завершена сферичною банею з бляшаною покрівлею. Зведена у стилі класицизм. Стіни розчленовано розміщеними навхрест рустованими розкріповками, увінчаними трикутними профільованими фронтонами. На центральних осях у двох з них влаштовано вхідні отвори з трицентровим арковим завершенням, у двох інших – круглі вікна.

Пам’ятка – цінний зразок інженерної монастирської споруди. 19 ст.

1990 споруду передано в користування монастирю.

Література:

ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 99, 1015; Болховитинов Е. Описание Киево-Печерской Лавры с присовокуплением разных грамот и выписок… – К., 1826; [Миславский С.] Краткое историческое описание Киево-Печерской лавры. – К., 1801; Сементовский Н. Киев, его святыни, древности, достопримечательности и сведения, необходимые для его почитателей и путешественников. – К.; СПб., 1900.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1333 – 1334.