2011 р. Звід пам’яток Києва

Валентина Корнеєва, Людмила Рилкова

489.2.6. Галерея до Ближніх печер, 1829, 1901 (архіт.). Корпуси № 37, 37-а.

У північно-східній частині нижньої території Лаври, на схилі пагорба. Починається неподалік від нижньої (Печерної, або південної) брами верхньої території Лаври з ближньопечерною площею. На нижній ділянці проходить крізь перший ярус дзвіниці Ближніх печер з деякою зміною напрямку.

Складається з галереї (переходу) та вхідного павільйону.

Одна з відомих галерей на цьому місці позначена на плані Києва 1695 полковника І. Ушакова. 1812 розібрана у зв’язку з підготовкою території Київської фортеці до воєнних дій з французькою армією імператора Наполеона, пізніше відбудована. 1819 за проектом арх. А. Меленського до галереї, що відновлювалася, прибудовано дерев’яну вхідну вежу.

1826 ухвалено спорудити нову галерею, до якої 1829 за проектом того ж архітектора добудовано вхідний цегляний павільйон. За проектом 1861 арх. П. Спарро галерею перебудовано. 1901 дерев’яну галерею повністю розібрано, на її місці зведено нову. Ремонти проведено у 1950-х, 1970-х і 1990-х рр. 1984 за проектом арх. Л. Мішуткіної виконано реставраційні роботи.

Галерея, 1901. Корпус № 37. Являє критий зі сходами перехід на цегляних підмурках з цегляними несучими стовпами та дерев’яним заповненням між ними. Перекриття та конструкції даху дерев’яні. Вирішена у спрощених архітектурних формах. Західний фасад глухий, східний – з широкими прорізами над цегляним цоколем, заповненими точеними балясинами. Заг. довж. – 111,6 м, шир. – 4,4 м.

Павільйон вхідний, 1829. Корпус № 37-а. Одноповерховий, цегляний, тинькований, побілений, у плані прямокутний. Зведений у стилі класицизм.

Чоловий (північний) фасад з вхідним отвором оформлено чотириколонним пристінним портиком з підвищеним ускладненим трикутним фронтоном.

Пам’ятка – невід’ємний елемент архітектурного комплексу Ближніх печер.

1990 споруду передано в користування монастирю.

Література:

ВК НБУ, арк. В. 630; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 1291, 1292, 3182; оп. 2 заг., спр. 370; Петренко М. З. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник. – К., 1979.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1334.