2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова

489.2.10. Келії братські, 1899 (архіт.).

Корпус № 43. У східній частині комплексу Ближніх печер, на крутосхилі, на північ від будинку доглядача (корпус № 42).

Споруджено за проектом арх. В. Ніколаєва на місці знесених одноповерхових дерев’яних келій печерних послушників. У двох верхніх поверхах новобудови містилося 19 келій, у нижньому – дві келії та три службові приміщення (склад церковного начиння тощо). Ремонти здійснювалися 1904 (фундаменту зі східного й південного боків споруди та підпірного муру), 1915 (дренажу), 1975 та 1995 (укріплення підпірного муру), 1985 та 1993 (вибірковий капітальний ремонт). До грудня 1929 та в кін. 1940-х – на поч. 1960-х рр. використовувалися монастирем за прямим призначенням. Потім тут розміщувався профілакторій заводу «Арсенал», дитячий садок, згодом – відділи заповідника.

Будинок триповерховий, цегляний, у плані прямокутний, з центральним ризалітом на східному фасаді. Завершений низьким вальмовим дахом з бляшаною покрівлею. Симетричний за композицією. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Входи до будинку – на третьому поверсі західного і першому поверсі південного фасадів. Перекриття пласкі. Фасади розчленовано міжповерховими та підвіконними карнизами, лопатками, прорізано прямокутними вікнами, оздоблено у цегляному стилі з використанням сухариків та інших властивих стилю мотивів.

На західному фасаді для входу на третій поверх через приямок перекинуто металевий місток. Крутий схил перед східним фасадом укріплено залізобетонним підпірним муром.

Пам’ятка – зразок житлової архітектури кін. 19 ст. в історичній забудові монастиря на ділянці складного рельєфу.

1990 споруду передано монастирю. Використовується за первісним призначенням.

Література:

НКПІКЗ, фонди, КПЛ – А-1401; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 3120, 3133; оп. 2 заг., спр. 370.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1337 – 1338.