Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова

489.2.11. Келії братські, 1890 (архіт.).

Корпус № 45. На південь від дороги, що веде до Ближніх печер, на ділянці з різким перепадом рельєфу.

Споруджено за проектом військового інж. О. Середи для проживання ченців.

Після націоналізації у 1920-х рр. тут містився готель Спілки транспортних робітників. Тривалий час споруда використовувалась як житлова, після 1985 в ній розміщено музейну експозицію заповідника.

Ремонти проводились у 1950-х рр., 1984 – 85 та 1998 – 99.

У зв’язку з перепадом рельєфу південно-західна частина будинку двоповерхова, північно-східна – триповерхова.

Цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, вкритий вальмовим дахом з бляшаною покрівлею. Має кілька входів. Планування двосекційне, в основному з дворядним розташуванням приміщень. Міжповерхові перекриття пласкі, сходи гранітні.

Оформлений з використанням елементів класицизму. Головний (північний) фасад, побудований за принципом центрально-осьової симетрії, членується лопатками. Його центральну частину акцентовано тридільними вікнами, завершено трикутним щипцем, у центрі якого вікно, декороване лиштвою та хрестом. Під вікном – дата побудови (1890). Два симетрично розташовані на флангах входи по-різному облаштовано: східний – прибудованим тамбуром, західний – невеликим ганком з металевим піддашком. На південному фасаді на рівні першого поверху – відкрита галерея у вигляді аркади з пласким перекриттям, огороджена дерев’яною балюстрадою. Східний і західний (торцеві) фасади також завершено трикутними щипцями. Переважно горизонтальний характер членування фасадів формується міжповерховим і вінцевим карнизами складного профілю, підвіконними фільонками на першому поверсі головного фасаду, галереєю південного фасаду. Лучкові вікна обрамлено лиштвами.

Являє цікавий зразок монастирської будівлі кін. 19 ст. 1996 корпус передано монастирю.

Література:

НКПІКЗ, фонди, КПЛ – ПЛ-123; ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 2895; оп. 2 заг., спр. 621.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1338.