2011 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Рилкова

489.2.18. Огорожа монастирського саду, 1904 (архіт.).

Корпус № 44-а. На межі тротуару вздовж шляху, що веде до Ближніх печер, від верхньої ділянки оборонного муру 1840-х рр. (корпус № 93) до келій братських над льохом (корпус № 44), на крутому схилі. Споруджено за проектом арх. Є. Єрмакова.

За планом Афанасія (Кальнофойського), опублікованим 1638 у «Тератургімі», огорожа була дерев’яною, складалася з вертикально поставлених брусів, з’єднаних горизонтальними латами. Дерев’яна огорожа навколо ближньопечерного пагорба зафіксована на плані 1695 полковника І. Ушакова. Вірогідно, неодноразово поновлювалася. Розібрана інженерною командою напередодні війни 1812 Росії з Францією. Одночасно на пагорбі вирубали дерева, влаштували вали та рови, засипали дренажний канал, що призвело до зсувів грунту.

1814 – 16 територію рекультивовано, згодом насаджено плодові дерева.

Впродовж 19 ст. тут була дерев’яна огорожа спрощеної форми, яка складалася з горизонтальних брусів, прикріплених до стояків. Значних пошкоджень огорожа зазнала у 1904, 1920-х та 40-х рр., відбудована у 1980-х рр. зі спрощенням завершення та декору цегляних стовпчиків. У листопаді – грудні 2000 перебудовано її південно-західне наріжжя. Тут, на спеціально влаштованому майданчику, в пам’ять 2000-річчя Різдва Христового встановлено хрест на стилобаті з написом.

Огорожа складається з цегляних, у плані прямокутних рустованих стовпів та грат на цегляному цоколі між ними.

Відіграє важливу роль у збереженні історичного планування нижньої території Лаври.

Література:

ДНАББ ім. В. Заболотного. Києво-Печерська лавра (Альбом фотографій № 26); ЦДІАУК, ф. 128, оп. 2 заг., спр. 370.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1343.