2011 р. Звід пам’яток Києва

Валентина Корнеєва

489.4.3. Галерея з підпірним муром, 1744 (архіт.).

Корпус № 61. Зведена як підпірна стіна тераси з церквою Різдва Пресвятої Богородиці в центральній частині комплексу Дальніх печер. Автор проекту, ймовірно, арх. Й.-Г. Шедель.

1846 галерею перебудовано під келії: в інтерколумніях зведено стіни з віконними прорізами, всередині зроблено перегородки, влаштовано пічне опалення, настелено дощану підлогу. 1972 – 77 споруду реставровано у первісному вигляді (арх. І. Макушенко).

Одноярусна, цегляна, тинькована, у плані являє дуже видовжений у широтному напрямку прямокутник, вкрита односхилим дахом з бляшаною покрівлею. Південна стіна галереї є підпірним муром тераси, на яку знизу ведуть дерев’яні сходи. Сходову клітку в центральній частині споруди оформлено двоярусною, цегляною, у плані прямокутною вежею з наметовим бляшаним дахом, увінчаним хрестом на кулі.

У західному крилі галереї – ззовні закрите, двокамерне, планувально поєднане з нею приміщення.

Зведена в стилі бароко. На північному фасаді – лучкова аркада, що спирається на здвоєні присадкуваті гладкоствольні колони з тосканськими капітелями. Аркові перемички прикрашено простими архівольтами із замковими каменями. У західному крилі фасадну стіну розчленовано чотирма фільончастими лопатками, що розкріповують вінцевий профільований карниз. Віконні прорізи з лучковими перемичками обрамлено пласкими «вухатими» лиштвами з півциркульними «фартушками» під вікнами. Прямі горизонтальні сандрики поєднано з лиштвами пласкими рельєфними елементами (ручками-підвісками). Вхід до сходової клітки оформлено високим півциркульним арковим отвором, у другому ярусі вежі прорізано підкреслені розкріповками широкі вікна з лучковими перемичками.

Яруси завершуються профільованими карнизами. Наріжні лопатки другого ярусу і північну стіну першого рустовано. В інтер’єрі у південній стіні галереї – ритмічно розташовані ніші.

Пам’ятка – оригінальна інженерна споруда 1-ї пол. 18 ст.

Використовується монастирем.

Література:

Петренко М. З. Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник. – К., 1979.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1374.