Могила Мелетія (Носкова)

Людмила Проценко

489.2.26. Поховання Мелетія (Носкова) 1851 (іст.).

Біля південного фасаду церкви Здвиження Чесного Хреста Господнього.

Мелетій (світське ім’я – Носков Іван; 1776, Київ – 15.02.1851, Київ) – церковний діяч, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії (1789 – 1801), по закінченні викладав у ній російську, грецьку, німецьку мови, арифметику в нижчих граматичних класах, з 1814 – професор філософії та префект академії. 1809 прийняв чернечий постриг, того ж року висвячений на ієромонаха, з 1814 – соборний ієромонах Києво-Печерської лаври, з 1815 – архімандрит київського Видубицького Свято-Михайлівського монастиря, одночасно професор академії. З 1816 виконував обов’язки ректора Києво-Могилянської академії і викладав богослов’я, настоятель Братського Богоявленського монастиря. Після закриття академії 1817 був послідовно архімандритом кількох монастирів: домницького Різдва Пресвятої Богородиці і чернігівського Єлецького Успіння Пресвятої Богородиці, острозького Спаського, лубенського Мгарського Свято-Преображенського.

Одночасно ректор духовних семінарій – Чернігівської (з 1817), Волинської (1823 – 24), Полтавської (1824 – 38). З 1838 – архімандрит свіязького Богородичного монастиря. З 1843 перебував на спочинку у Києво-Печерській лаврі.

На могилі чавунна плита з рельєфним меморіальним написом і зображенням хреста (вгорі), встановлена родичем похованого – генерал-майором І. Носковим.

Література:

ЦДІАУК, ф. 128, оп. 3. заг., спр. 506; Дороніна Т. О. Носков Іван // Києво-Могилянська академія в іменах. ХІІ – ХІІІ ст.; Енцикл. видання. – К., 2001.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1346 – 1357.